Аста Ґудбрандсдаттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аста Ґудбрандсдаттер
Народилася 970-ті
Померла 1020-ті
Діяльність аристократка
Батько Gudbrand Kulad[1]
У шлюбі з Сіґурд Сір[2] і Harald Grensked[2]
Діти Гаральд III Суворий[2], Олаф ІІ Гаральдссон[2], Halfdan Sigurdssond[1] і Ingerid Sigurdsdottird[1]

Аста Ґудбрандсдаттер (норв. Åsta Gudbrandsdatter; 970-ті — 1020-ті) — згідно з норвезькими сагами Снорі Стурлусон, мати норвезьких королів Гаральда III Суворого та Олафа II Гаральдсона[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько Асти, Ґудбранд Кула, жив у горах, точне місце його ферми, де, ймовірно, виросла Аста, невідомо[4]. У сазі згадується, що Аста Ґудбранд зі Східної Норвегії і шанованої родини. ЇЇ сестра Ісрід була одружена з Тордом Гуттормссоном на Штайгу. Ще одна сестра вийшла заміж за Вебйорна в Хусебю, була матір'ю Гальварда Вебйорнссона (Святого Гальварда).

Аста була у першому шлюбі з Гаральдом Ґренске[5]. Коли народився Олаф II Гаральдсона, відповідно до хронології саги 995 року, відповідно до одностайної традиції, Аста була вдома зі своїм батьком. Причиною стала пригода Гаральдом Ґренск з Сіґрід Сторроде. Снорі Стурлусон стверджує, що Аста повернулася додому, коли згодом отримала повідомлення про смерть свого чоловіка[6].

Кілька років по тому Аста вийшла заміж за Сіґурда Сір з Рінгеріке[7]. Олаф II Гаральдсон виріс разом зі своїм вітчимом Сіґурдом Сір. З Сіґурдом Сіром Аста народила сина Гаральда, який більш відомого як короля Гаральда III Суворого[8].

Згідно з норвезькими сагами, Снорі Стурлусон вказує Асту разом із Сіґурдом як радників молодого Олаф II Гаральдсона, коли він отримує владу після 1015 року[9]. Аста згадується у сазі Сноре Стурлусона: «Аста, його дружина, була щедрою та великодушною. У них були такі діти: Ґутторм, він був найстаршим, потім Ґуннільда, Ґалвдан, Інгерід і Гаральд»[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. а б в г Kindred Britain
  3. Åsta Gudbrandsdatter. Store norske leksikon (норв.). 22 серпня 2023. Процитовано 31 січня 2024.
  4. Krag, Claus (30 червня 2022). Åsta Gudbrandsdatter. Norsk biografisk leksikon (норв.). Процитовано 31 січня 2024.
  5. Harald Grenske. Wikipedia (nb) . 28 серпня 2021. Процитовано 31 січня 2024.
  6. Krag, Claus (30 червня 2022). Åsta Gudbrandsdatter. Norsk biografisk leksikon (норв.). Процитовано 31 січня 2024.
  7. Åsta Gudbrandsdóttir, Queen of Norway. geni_family_tree (укр.). 0970. Процитовано 31 січня 2024.
  8. Åsta Gudbrandsdotter – lokalhistoriewiki.no. lokalhistoriewiki.no. Процитовано 31 січня 2024.
  9. Christian Krohg (1890), Illustration for Olav den helliges saga, Heimskringla 1899-edition. «Sigurd Syr, Åsta, Olav og Rane.», процитовано 31 січня 2024
  10. Anebeskrivelse for Åsta Gudbrandsdatter. www.tore-nygaard.com. Процитовано 31 січня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Snorre Sturlasson: Olav Trygvassons saga, avsnitt 43-44. Snorre Sturlasson: Olav den helliges saga, avsnitt 32-33. Snorre Sturlasson: Harald Hardrådes saga, avsnitt 98. Cappelen's Norges Historie, Bind 15, side 169. Mogens Bugge: Våre forfedre, nr. 476. Bent og Vidar Billing Hansen: Rosensverdslektens forfedre, side 27, 53, 77.
  2. H. Koht: biografi (Aasta Gudbrandsdatter) i NBL1, bd. 1, 1923
  3. Den legendariske Olavssaga, overs. av K. Flokenes, Hafrsfjord 2000
  4. Омелян Пріцак Походження Русі Київська бібліотека давнього українського письменства Київ Видавництво «Обереги» 2003[1]
  1. Омелян Гріцак (PDF).