Астеріск — місто шкільних воєн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Gakusen Toshi Asterisk
学戦都市アスタリスク
Жанр фентезі, бойовик, романтика
Ранобе
Автор Юу Міядзакі
Ілюстратор Окіура
Видавець Media Factory
Журнал MF Bunko J
Період випуску 25 вересня 2012 — дотепер
Кількість томів 8
Манґа
Автор Юу Міядзакі
Ілюстратор Нінген
Видавець Media Factory
Журнал Monthly Comic Alive
Період випуску січень 2013 — дотепер
Кількість томів 2
Аніме-серіал
Режисер Манабу Оно
Кендзі Сето
Сценарист Шого Ясукава
Студія A-1 Pictures
Мережа Animax, Tokyo MX, GTV, GYT, BS11, ABC, CBC
Інші мережі Crunchyroll
Період показу 3 жовтня 2015 — 18 червня 2016
Кількість серій 24

«Gakusen Toshi Asterisk» (яп. 学戦都市アスタリスク Gakusen Toshi Asutarisuku, англ. The Asterisk War: The Academy City on the Water) — японська серія ранобе автора Юу Міядзакі й ілюстратора Окіури. Видавництво Media Factory опублікувало 8 томів з вересня 2012-го під лейблом MF Bunko J. Манга-адаптацію ілюструє Нінген і публікується у сейнен-журналі Monthly Comic Alive з січня 2013 р., існує два танкобони. Однойменний аніме-серіал транслюється з 3 жовтня 2015 р. студії A-1 Pictures. Перша частина з 12 епізодів буде транслюватися з жовтень по грудень 2015 р., вона ліцензована Aniplex of America для показу у Північній Америці. Другий сезон виходив з 2 квітня по 18 червня 2016 року[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

У минулому сторіччі небачена катастрофа, відома як «Інверсія», суттєво змінила світ. Сили існуючих націй помітно зменшилися, прокладаючи шлях до конгломерату держав під назвою Об'єднана Імперія. Моральні цінності людей почали змінюватися, але в той же час Інверсія дала світу нові можливості: вона дарувала людям небачені фізичні здібності, названі гінестелами.

Молоді хлопці і дівчата «інверсійного покоління» можуть потрапити у шість академій, які вивчають ці здібності. Академія Сейдокан міста Астеріск є найбільшою у світі для навчання і розвитку людських наздібностей. Сюди і потрапляє головний герой Аято Амагірі.

Аято прибуває до академії на запрошення президента студради Клавдії, де накликає на себе гнів могутнього бійця Юліс-Алексії фон Рісфілд, дівчини, яка кидає йому виклик на дуель.

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Аято Амагірі (яп. 天霧 綾斗)

Центральний чоловічий персонаж. Основна мета Аято — знайти мету в житті та дізнатися правду про свою старшу сестру, хоча пізніше зізнається, що на додачу він бореться за Юліс. У нього фіолетові волосся і очі, носить традиційну чоловічу форму академії Сейдокан.

Аято — безневинний хлопець, часто в кінцевому підсумку потрапляє в незручні ситуації. Він сором'язливий, але ввічливий і трохи наївний. Тим не менш, він намагається робити правильні речі, сильний боєць і добре навчений. Його виразна риса характеру — вміння контролювати себе навіть у небезпечних і критичних ситуаціях.

Сім'я Аято працює в додзьо, що навчає древній техніці меча. Він ріс разом з батьком і сестрою та Сасамією Саєю, подругою дитинства і спаринг-партнером.

  • Юліс-Алексія фон Рісфілд (яп. ユリス=アレクシア・フォン・リースフェルト)

Центральний жіночий персонаж. Основна мета Юліс в академії — отримання грошей для дитячого будинку в Лізетанії. Має темно-рожеве волосся і блакитні очі, часто носить жіночу форму академії Сейдокан. У главі 12 манги показано, що Юліс носить сукню з довгими рукавами довжиною до стегон, з чорним коміром; край рукава і сукні прикрашені чорним мереживом, у неї також є чорна парасолька з білим квітковим візерунком.

Юліс — принцеса, що постійно підкреслюється протягом серіалу. Елегантна, горда і красива молода дівчина, також часто гарячковита, вперта і може бути холодною з тими, з ким незнайома. Спочатку розглядає Аято і своїх друзів з презирством, але врешті-решт прогріється до них почуттями і називає по імені. Не любить покладатися на інших.

Боєць 5 рівня в академії, відома як «Вогняна відьма», володіє типом атаки рапіра-люкс. Пізніше об'єднується з Аято для участі в турнірі.

  • Клаудія Енфілд (яп. クローディア・エンフィールド)

Президент студентської ради академії Сейдокан. Має довге хвилясте світле волосся з чубчиком на маківці та фіолетові очі. Носить жіночий мундир Сейдокан у парі з блузкою з оборками і високим коміром, темні чоботи і панчохи з підв'язками.

Клаудія — вишукана, привітна і розумна. Як президент студради, вона курирує більшість справ школи сама і завжди добре інформована про події, що відбуваються в академії. Поряд з Аято при людях Клаудія показує свій хитрий і сором'язливий бік характеру, часто дратуючи нещасного Амагірі. З ним же наодинці вона показує свою слабку, ніжну і вразливу природу, часто фліртуючи та заграваючи до хлопця.

Клаудіа навчається в Сейдокан з першого року. Вона стала президентом у середній школі і була на цій посаді три терміни. Відвідувала Лізелтанію кілька разів. Її мати — шановний член інтегрованого Фонду підприємництва.

  • Сасамія Сая (яп. 沙々宮 紗夜)

Подруга Аято, учениця академії Сейдокан. Основна мета — популяризувати зброю свого батька. Дівчина низького зросту, має світло-блакитне волосся до плечей, з чубчиком.

Сая — сонливо удавана дівчина, але набагато різкіша і розумніша, ніж спочатку це здається. Вона має жахливе відчуття напрямку, її можна класифікувати як куудере.

Подруга дитинства Ayato, втратила з ним контакт, коли сім'я переїхала в Мюнхен, Німеччина.

Батько Саї — інженер-дослідник, проектує люкси класу пістолет.

Медіа[ред. | ред. код]

Аніме[ред. | ред. код]

Аніме транслюється з 3 жовтня 2015 р. Серіал показується на Crunchyroll, ліцензовано Aniplex of America.

Також наявний в українському перекладі від FanVoxUA з 5 жовтня 2015 р.

Відеогра[ред. | ред. код]

Відеогра The Asterisk War: Houka Kenran розроблена компанії Bandai Namco Games вийшла 28 січня 2016 року в Японії та 26 липня 2016 в США (під назвою A.W. Phoenix Festa) для PS Vita.[2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Asterisk War 2nd season promo video previews opening theme. Anime News Network. 10 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2016. 
  2. Gakusen Toshi Asterisk Festa Houka Kenran. vndb. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 6 червня 2017. 
  3. A.W. Phoenix Festa. Metacritic. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 6 червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]