Атиповий аутизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атиповий аутизм
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10F84.1

Атипо́вий аути́зм — загальний розлад розвитку, що виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вираженим і всебічним дефіцитом соціальної взаємодії і спілкування, а також обмеженими інтересами, повторюваними діями. Відрізняється від дитячого аутизму (F84.0) або більш пізнім віком початку (після трьох років), або відсутністю як мінімум одного з основних діагностичних критеріїв (стереотипів, порушень комунікації).

Часто зустрічається у дітей з глибокою розумовою відсталістю та в осіб з важким специфічним розладом розвитку рецептивної мови.

Епідеміологія

[ред. | ред. код]

Поширеність — 2 випадки на 10 000 населення. Переважають особи чоловічої статі (2-5:1).

Етіологія

[ред. | ред. код]

В більшості випадків в анамнезі є відомості про медичні ускладнення при вагітності і пологах. У половини хворих спостерігаються виражені неврологічні симптоми.

Діагностичні критерії

[ред. | ред. код]

Розумова відсталість кодується таким чином:

  • F84.11 Атиповий аутизм із розумовою відсталістю (включається розумова відсталість з аутистичними рисами)
  • F84.12 Атиповий аутизм без розумової відсталості (включається атиповий дитячий психоз)

Диференціальна діагностика

[ред. | ред. код]

На відміну від атипового аутизму при синдромі Аспергера не спостерігається затримки мовного та когнітивного розвитку. Диференціальна діагностика з шизофренією проводиться як і при дитячому аутизмі.

Лікування

[ред. | ред. код]

Принципи лікування схожі з такими при дитячому аутизмі[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нові відкриття на шляху вивчення аутизму. Архів оригіналу за 23 травня 2021.