Синдром Аспергера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синдром Аспергера
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F84.5
OMIM 608638
DiseasesDB 31268
MedlinePlus 001549
eMedicine ped/147
MeSH F03.550.325.100

Синдро́м А́спергера — одне з п'яти загальних (первазивних) порушень розвитку, які характеризуються серйозними труднощами в соціальній взаємодії, а також обмеженим, стереотипним, повторюваним репертуаром поглядів і занять. Синдром іноді називають формою високофункціонального аутизму (тобто аутизму, за якого здатність функціювати відносно збережена).

Особи з синдромом Аспергера зустрічаються рідко, й вони не схожі на розумово відсталих, вони володіють, як мінімум, нормальним, або ж високим інтелектом, але нестандартними чи слаборозвиненими соціальними здібностями; часто через це їх емоційний розвиток та соціальний розвиток, а також інтеграція відбуваються зазвичай пізніше. Синдром часто характеризується також вираженою незграбністю.[1]

Історичні відомості[ред.ред. код]

Синдром одержав назву на честь австрійського психіатра і педіатра Ганса Аспергера (нім. Hans Asperger), який у 1943 році описав спостереження за близько 400 дітьми, що відрізнялися від однолітків відсутністю здібностей до невербальної комунікації, обмеженою емпатією по відношенню до однолітків і фізичною незграбністю. Сам Аспергер використав термін «аутистична психопатія».[2]

Термін «Синдром Аспергера» запропонувала до медичного вжитку англійський психіатр Лорна Уінг (англ. Lorna Wing) у публікації 1981 року[3]. Сучасна концепція синдрому з'явилася у 1981 році[4] і, після періоду популяризації, на початку 1990-х були вироблені діагностичні стандарти.[5] З приводу різних аспектів синдрому все ще залишається багато невирішених питань. Так, невідомо, чи відрізняється цей синдром від високофункціонального аутизму;[6] частково з цієї причини, не встановлена його поширеність.[7] Запропонували взагалі відмовитися від діагнозу «синдром Аспергера», замінивши його на діагноз «хвороба аутистичного спектру» із зазначенням ступеня тяжкості.[8]

Причини виникнення[ред.ред. код]

Точна причина синдрому невідома. Хоча дослідження припускають можливість генетичної бази,[7]але не існує відомої генетичної етіології.[9][10] Нейровізуалізація також не ідентифікує ясної загальної патології.[7] Немає і єдиного лікування, а дані на користь ефективності існуючих методів підтримки обмежені.[7] Підтримка має на меті покращення симптомів і функціювання, та спирається на поведінкову терапію, зосереджуючись на специфічних дефіцитах, спрямована на коригування низьких комунікаційних здібностей, нав'язливих або повторюваних рутинних дій і фізичної незграбності.[11] Стан більшості дітей поліпшується у міру дорослішання, але соціальні та комунікаційні проблеми можуть залишитися. Деякі дослідники та особи з синдромом Аспергера вважають правильним розглядати синдром Аспергера як відмінність, а не інвалідність, яку треба лікувати.[12][13]

У масовій культурі[ред.ред. код]

У кіно[ред.ред. код]

  • У 2007 році вийшла кінострічка «Бен Ікс» про молодого хлопця з синдромом Аспергера, замкнутого у фентезійному світі MMORPG ArchLord.
  • У 2009 році вийшов повнометражний мультфільм «Мері та Макс» про 8-річну дівчинку з Австралії та 44-річного чоловіка з Нью-Йорка, який страждає на синдромом Аспергера. Вони листуються впродовж 18 років.
  • У фільмі «Дорогий Джон» є герої з подібними формами аутизму, які описують словом англ. autistic.
  • У фільмі «Мене звати Хан» герой з синдромом Аспергера хоче зустрітися з президентом, щоб сказати йому про те, що він не терорист.
  • У фільмі «Моцарт і кит[en]» (2005) з Джошем Гартнеттом і Радою Мітчелл, актори грають двох закоханих, що страждають на синдром Аспергера.
  • У фільмі «У космосі почуттів не буває» (швед. «I rymden finns inga känslor») (2010) 18-річний Симон, що страждає на синдром Аспергера, шукає нову подругу для свого старшого брата.
  • У венесуельській теленовелі «Ідеальна жінка» (Venevision, 2010) у головної героїні Мікаели Гомес діагностований синдром Аспергера.
  • У британській короткометражці «Мовчазні речі» («Silent Things») головний герой Джек - хворий на синдром Аспергера, а його подруга — аутист.
  • У фільмі «Надзвичайно гучно і неймовірно близько» головний герой — хлопчик 11 років Оскар Шелл страждає на синдром Аспергера.
  • Стрічка «Адам» («Adam») розповідає про взаємини між молодим чоловіком, що страждає на синдром Асперґера, та його сусідкою.
  • У фільмі «Джейн хоче хлопця» («Jane Wants a Boyfriend») Режисер: Уілльям Салліван; Дата виходу: 11 листопада 2015 року. Сумна історія про життя дівчини, яка страждає на синдром Аспергера. Вона пробує знайти собі хлопця за допомогою своєї старшої сестри.

У серіалах[ред.ред. код]

  • У серіалі «Доктор Хаус» Марта Мастерз, за словами акторки що грає її роль, страждає на синдром Аспергера.
  • Один з героїв серіалу «Юристи Бостона» Джеррі Есперсон (Крістіан Клеменсон) страждає на синдром Аспергера. Джеррі часто тримає руки на стегнах, підстрибує і гарчить. Незважаючи на дивну поведінку, він є талановитим юристом і справжнім професіоналом у сфері фінансового права.
  • У серіалі «Батьківство» (Parenthood, 2010) один із головних героїв дізнається, що у його сина синдром Аспергера.
  • В американському серіалі «Анатомія пристрасті» (інша назва «Анатомія Грей») на синдромом Аспергера страждає кардіохірург Вірджинія Діксон.
  • У канадському серіалі «Регенезіс» один з головних героїв біохімік Боб Мельников (Дмитро Чеповецький) страждає на синдром Аспергера.
  • В американському телесеріалі «Вплив» одна з героїнь — злодійка Паркер володіє деякими рисами синдрому Аспергера.[14]
  • Синдрому Аспергера присвячена восьма серія п'ятнадцятого сезону анімаційного серіалу «Південний Парк»South Park»), яка називається «Ass Burgers».
  • У телеситкомі «Спільнота»Community»), один з головних героїв, Ебед, регулярно демонструє ознаки синдрому Аспергера, іноді навіть переходячи в стан, близький за симптомами до аутизму.
  • В аніме-серіалі «Sakurasou no Pet na Kanojo» (укр. «Кішечка з Сакурасо») у головної героїні, Масіро Сііни, всі ознаки синдрому Аспергера. Вона не тільки не вміє налагоджувати стосунки з оточуючими, але й не в змозі навіть повноцінно доглядати за собою. При цьому вона є геніальним художником.
  • У датсько-шведському серіалі «Міст» синдром Аспергера у головної героїні, офіцера шведської поліції Саги Нурен.
  • У серіалі «Теорія великого вибуху» один з головних героїв Шелдон Купер має всі ознаки синдрому Аспергера.

У літературі[ред.ред. код]

  • 2003 року вийшла книжка «Дивний випадок із собакою вночі» Марка Геддона, написана від імені підлітка-аутиста.
  • У 2011 році було упубліковано книгу Дж. Піколт «Домашні правила» про хлопця, який страждав синдромом Аспергера.
  • У книзі «Хлопчик, який впав на землю[en]» («The boy who fell to earth») хлопчик страждає на синдром Аспергера[15]
  • У новелі американської письменниці Кетрін Ерскін «Пересмішник» (2010) головна героїня, маленька дівчинка Кейтлін, має синдром Аспергера.
  • У головної героїні трилогії «Міленіум» Стіга Ларссона Лісбет Саландер підозрюється подібне захворювання. Однак остаточний діагноз їй так і не поставили. Вона не змогла закінчити школу. У 12-річному віці вона потрапила до лікарні для душевнохворих. Коли вона виписалася звідти, її визнали недієздатною. Але незважаючи на це, вона володіє фотографічною пам'яттю і є одним з найкращих хакерів у Швеції.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. F84.5
  2. Whonamedit? - A dictionary of medical eponyms. Hans Asperger [1]
  3. Wing L (1981). Asperger's syndrome: a clinical account. Psychol Med 11 (1). с. 115–29. doi:10.1017/S0033291700053332. PMID 7208735. Процитовано 2015-02-07. 
  4. Klin A, Pauls D, Schultz R, Volkmar F (2005). Three diagnostic approaches to Asperger syndrome: Implications for research. J of Autism and Dev Dis 35 (2). с. 221–34. doi:10.1007/s10803-004-2001-y. PMID 15909408. 
  5. Woodbury-Smith MR, Volkmar FR (January 2009). Asperger syndrome. Eur Child Adolesc Psychiatry 18 (1). с. 2–11. doi:10.1007/s00787-008-0701-0. PMID 18563474. 
  6. Klin A (2006). Autism and Asperger syndrome: an overview. Rev Bras Psiquiatr 28 (suppl 1). с. S3–S11. doi:10.1590/S1516-44462006000500002. PMID 16791390. 
  7. а б в г McPartland J, Klin A (2006). Asperger's syndrome. Adolesc Med Clin 17 (3). с. 771–88. doi:10.1016/j.admecli.2006.06.010. PMID 17030291. 
  8. 299.80 Asperger's Disorder. DSM-5 Development. American Psychiatric Association. Архів оригіналу за 25 December 2010. Процитовано 2010-12-21. 
  9. Matson JL, Minshawi NF (2006). Etiology and prevalence. Early intervention for autism spectrum disorders: a critical <a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc2ODAtMTg5NjE1ODI%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=<a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc3MTgtMTcxNjQ5NjA%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=<a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc3ODItMTk0NjMzNTg%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=analysis" target="_blank" alt="<a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc3ODItMTI0ODQxNTI%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=mba" target="_blank" alt="mba.ru" title="mba.ru" style="">mba</a>.ru" title="mba.ru" style="">analysis</a>" target="_blank" alt="<a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc3MTgtMTM2OTQ4MzM%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=mba" target="_blank" alt="mba.ru" title="mba.ru" style="">mba</a>.ru" title="mba.ru" style="">analysis</a>" target="_blank" alt="mba.ru" title="mba.ru" style="">analysis</a>. Amsterdam: Elsevier Science. с. 33. ISBN 0-08-044675-2. 
  10. Klauck SM (2006). Genetics of autism spectrum disorder (PDF). Eur J of Hum Genet 14 (6). с. 714–720. doi:10.1038/sj.ejhg.5201610. 
  11. National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS) (2007-07-31). Asperger syndrome fact sheet. Архів оригіналу за 21 August 2007. Процитовано 2007-08-24.  NIH Publication No. 05-5624.
  12. Clarke J, van Amerom G (2007). 'Surplus suffering': differences between organizational understandings of Asperger's syndrome and those people who claim the 'disorder'. Disabil Soc 22 (7). с. 761–76. doi:10.1080/09687590701659618. 
  13. Baron-Cohen S (2002). Is Asperger syndrome necessarily viewed as a disability?. Focus Autism Other Dev Disabl 17 (3). с. 186–91. doi:10.1177/10883576020170030801.  A preliminary, freely readable draft, with slightly different wording in the quoted text, is in: Baron-Cohen S (2002). Is Asperger's syndrome necessarily a disability? (PDF). Cambridge: Autism Research Centre. Архів оригіналу за 17 December 2008. Процитовано 2008-12-02. 
  14. Dean Devlin, creator of Leverage - CliqueClack Interview | CliqueClack. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-01-26. 
  15. Review: Kathy Lette's The Boy Who Fell to Earth (англ.)
захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.