Пологи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щойно народжена дитина з неперерізаною пуповиною
Проходження плоду через родові шляхи

Поло́ги[1] (англ. Childbirth) — фізіологічний процес завершення вагітності виходом з тіла вагітної жінки зрілого плоду (народження дитини) і плаценти та зародкових оболонок (народження плаценти) через родові шляхи. Тривають від 12 до 20 годин, мають значний ризик ускладнень і є основною причиною материнської смертності. При ризику ускладнень чи їх виникненні в пологах показаний кесарів розтин.

ВООЗ описує післяпологовий період як найбільш критичний і водночас найбільш занедбаний етап у житті матерів і немовлят. Більшість смертей матерів і новонароджених припадає на післяпологовий період.[2] Через 2 до 6 тижнів після пологів 87—94 % жінок повідомляють про принаймні одну проблему зі здоров'ям.[3][4] Про тривалі проблеми зі здоров'ям (зберігаються після півроку по пологах) повідомляють 31 % жінок.[5]

Етимологія[ред. | ред. код]

Серед українських синонімів слова пологи: розм. роди́ни[6], діал. ро́диво[7].

Періодизація[ред. | ред. код]

Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль


Пологи у жінок за нормальних умов відбуваються наприкінці 40-го тижня вагітності (строкові, або своєчасні пологи).

У жінок, що народжують вперше, пологи тривають близько 18—20 годин, у жінок, що народжують повторно — 12—14 годин (тривалість залежить від величини плоду, розмірів тазу жінки, стану родових шляхів).

У пологах розрізняють 3 періоди:

  • Розкриття шийки матки під впливом скорочень матки (перейми) і тиску плодового міхура — триває 15—18 годин в перших пологах, 9—12 годин у повторних;
  • Вигнання плоду — продовжуються скорочення матки, що супроводиться потугами, передлежача частина плода (найчастіше голова) розтягує зовнішні геніталії, і плід народжується (через 3—5 хвилин після народження перерізають пуповину);
  • Народження посліду — через 20—40 хвилин після народження плоду виходить плацента.

Передчасні, запізнілі та пологи з патологічними станами називаються ускладненими.

Після пологів настає післяпологовий період, коли можливі післяпологові ускладнення.

Підготовка до пологів[ред. | ред. код]

Підготовчі заходи проводять із самого початку вагітності, особливо за 4 тижні та під час пологів.

Психопрофілактика перед абортом знімає психогенний компонент родового болю, зменшує страх перед пологами та сприяє формуванню уявлення про фізіологію процесу. Під час вагітності виявляють відношення жінки до вагітності, обстановку вдома та готовність до материнства.

Зазвичай з 35-36-го тижня вагітності проводять спеціальні заняття, під час яких жінка знайомиться з перебігом пологів та навчається правильній поведінці й прийомам, що сприяють знеболенню пологів. Жінку знайомлять з порядком та обстановкою у пологовому будинку та повідомляють про обов'язкові та можливі маніпуляції під час пологів (зовнішнє та внутрішнє дослідження, вливання глюкози, вдихання кисню тощо).

Знеболення пологів[ред. | ред. код]

Для зниження больових відчуттів у І періоді пологів рекомендують: спокійно лежати, під час переймів глибоко та ритмічно дихати, поєднувати вдих та видих з легким погладжуванням нижньої половини живота кінчиками пальців рук від середньої лінії живота над вульвою назовні та вверх до дна матки, погладжувати шкіру у попереково-крижовій ділянці у поєднанні з диханням, притискати шкіру до внутрішньої поверхні гребінця клубової кістки в обох передньоверхніх остей та у зовнішніх кутів попереково-крижового ромба, рахувати перейми, у паузі між переймами відпочивати та за можливості дрімати.

Медикаментозне знеболення пологів застосовують за відсутності ефекту від психопрофілактичної підготовки, а також жінкам, які її не пройшли. Знеболення проводять при нормальному перебігу пологів при відкритті зіву на 2-3 пальці.

Ускладнення пологів[ред. | ред. код]

Патологічними пологами, які є фактором післяпологових ускладнень, вважаються:

Передчасні пологи[ред. | ред. код]

Докладніше: Передчасні пологи

Пологи після 28-го та до 39-го тижня вагітності, зумовлені тими ж факторами, що й викидні (пізні токсикози вагітності, багатоплідна вагітність), але плід життєздатний.

Нерідкими є ускладнення: передчасне та раннє відходження вод, слабкість родової діяльності, швидкі пологи при непідготовлених родових шляхах, розриви шийки матки, кровотечі під час пологів, особливо післяпологові. У плода часто розвивається асфіксія, внутрішньочерепна травма. Зустрічаються випадки мертвонародження.

При ризику передчасних пологах (біль унизу живота, незначні кров'янисті виділення) вагітну направляють до стаціонару. Призначають постільний режим, вітаміни та засоби, що призупиняють скорочення матки, заспокійливі. При слабкості родової діяльності стимулюють її, проводять профілактику асфіксії плоду. Особливу увагу звертають на виведення голівки, тому що при стрімкому просуванні може виникнути внутрішньочерепна травма. При народженні дитині профілактично застосовують апаратне дихання. Проводиться профілактика гіпотонічної кровотечі.

Запізнілі пологи[ред. | ред. код]

Відсутність родової діяльності після закінчення строку пологів на 14 днів.

Об'єктивні дані — щільна голівка, можливо маловоддя, великі розміри плоду (більш високе стояння матки, посилення руху плоду). Підтверджується діагноз після пологів: кістки черепа новонародженого щільні, шви та тім'ячка вузькі, нігті виступають за фаланги, шкіра дещо сухувата, мацерована, у плаценті ділянки петрифікації. При цьому присутня небезпека асфіксії плоду та родової травми та ускладнення пологів (слабкість родової діяльності, передчасне виливання навколоплідних вод, гіпотонічна кровотеча).

Якщо у І періоді пологів виявляються ознаки гіпоксії плоду, особливо при перших пологах у зрілому віці, при вузькому тазі, стійкій слабкості родової діяльності, показаний кесарів розтин.

Післяпологова кровотеча[en][ред. | ред. код]

Зниження тонусу та скорочувальної здатності матки (атонія або гіпотонія) може настати при перерозтягненні матки у зв'язку із багатоводдям, багатопліддям, великим плодом, переповненням сечового міхура, недорозвиненням матки внаслідок інфантилізму. Зниження скорочувальної здатності матки викликають зміни у стінці матки (міоми, наслідки запальних процесів) і викликають кровотечу.

Первинна пологова кровотеча, зазвичай зовнішня, виникає одразу після народження плоду. Дуже швидко жінка може втратити 600–1000 мл крові та більше. Значно рідше кров накопичується у порожнині матки, тоді про неї свідчать ознаки гострої анемії та збільшені розміри матки. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді, артеріальний тиск низький, пульс частий, запаморочення, дзвін у вухах, потемніння в очах. Особливо небезпечною є крововтрата для жінок, які до пологів мали анемію, знижений АТ, нефропатію.

Дуже часто причиною післяпологових кровотеч є неправильне ведення післяпологового періоду: розминання та масаж черевної стінки та матки, потягування за пуповину до відокремлення плаценти. Погане скорочення матки зумовлене й затримкою частини плаценти. Іноді кровотеча у цей період пов'язана із порушенням механізму зсідання крові — гіпо- та афібриногенемією.

Пізні (вторинні) післяпологові кровотечі виникають через 24 годни після пологів, іноді пізніше, до 12 тижнів після пологів[8]. Найчастіше через затримку частини плаценти, рідше — затримку оболонок та інфекцію. Перебіг різноманітний — кровотеча, погане скорочення матки, зіяння зіва, іноді підвищення температури.

Післяпологові ускладнення[ред. | ред. код]

ВООЗ описує післяпологовий період як найбільш критичний і водночас найбільш занедбаний етап у житті матерів і немовлят. Більшість смертей матерів і новонароджених припадає на післяпологовий період.[9] Через 2 до 6 тижнів після пологів 87—94 % жінок повідомляють про принаймні одну проблему зі здоров'ям.[10][11] Про тривалі проблеми зі здоров'ям (зберігаються після півроку по пологах) повідомляють 31 % жінок.[12]

Пологи у тварин[ред. | ред. код]

Пологи тварин відбуваються за 3 періоди: підготовчий, народження плоду та виділення посліду.

Здебільшого пологи у тварин відбуваються вночі або вранці. За кілька днів до них у самиць розслаблюються зв'язки таза, зову[прояснити], статеві органи набрякають, статева щілина збільшується, виділяється тягучий прозорий слиз, з'являється молозиво, дрібні тварини готують «гнізда до родів».

У підготовчий період (триває 1—72 години) розкривається шийка матки і змінюється положення плоду. Самиця непокоїться, часто випускає сечу. Період народження плоду триває від 5 хвилин до 4 годин залежно від виду тварин. При багатоплідній вагітності інтервал між народженням двох плодів коливається від 15 хвилин до 15 годин. Період виділення посліду триває від 30 хвилин до 6—8 годин. У свиней послід виділяється після народження всіх поросят; у собак і котів — з кожним плодом.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пологи // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. WHO. WHO recommendations on postnatal care of the mother and newborn. WHO. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  3. Glazener, Cathryn M. A.; Abdalla, Mona; Stroud, Patricia; Templeton, Allan; Russell, Ian T.; Naji, Simon (April 1995). Postnatal maternal morbidity: extent, causes, prevention and treatment. BJOG. 102 (4): 282—287. doi:10.1111/j.1471-0528.1995.tb09132.x. PMID 7612509.
  4. Thompson, Jane F.; Roberts, Christine L.; Currie, Marian; Ellwood, David A. (June 2002). Prevalence and Persistence of Health Problems After Childbirth: Associations with Parity and Method of Birth. Birth. 29 (2): 83—94. doi:10.1046/j.1523-536x.2002.00167.x. PMID 12051189.
  5. Borders, Noelle (8 липня 2006). After the Afterbirth: A Critical Review of Postpartum Health Relative to Method of Delivery. Journal of Midwifery & Women's Health. 51 (4): 242—248. doi:10.1016/j.jmwh.2005.10.014. PMID 16814217.
  6. Родини // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Родиво // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Prevention and Management of Postpartum Haemorrhage: Green-top Guideline No. 52. BJOG. 124 (5): e106—e149. April 2017. doi:10.1111/1471-0528.14178. PMC 2393195. PMID 27981719.
  9. WHO. WHO recommendations on postnatal care of the mother and newborn. WHO. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  10. Glazener, Cathryn M. A.; Abdalla, Mona; Stroud, Patricia; Templeton, Allan; Russell, Ian T.; Naji, Simon (April 1995). Postnatal maternal morbidity: extent, causes, prevention and treatment. BJOG. 102 (4): 282—287. doi:10.1111/j.1471-0528.1995.tb09132.x. PMID 7612509.
  11. Thompson, Jane F.; Roberts, Christine L.; Currie, Marian; Ellwood, David A. (June 2002). Prevalence and Persistence of Health Problems After Childbirth: Associations with Parity and Method of Birth. Birth. 29 (2): 83—94. doi:10.1046/j.1523-536x.2002.00167.x. PMID 12051189.
  12. Borders, Noelle (8 липня 2006). After the Afterbirth: A Critical Review of Postpartum Health Relative to Method of Delivery. Journal of Midwifery & Women's Health. 51 (4): 242—248. doi:10.1016/j.jmwh.2005.10.014. PMID 16814217.

Література[ред. | ред. код]

  • Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
  • Ванина Л. В. Беременность и роды при пороках сердца, М., 1971;
  • Козаченко В. П. Беременность и роды после кесарева сечения, М., 1979;
  • Малиновский М. С. Оперативное акушерство, М., 1974;
  • Мойр Д. Д. Обезболивание родов, пер. с англ., М., 1985;
  • Персианинов Л. С., Железнов Б. И. и Богоявленская Н. В. Физиология и патология сократительной деятельности матки, М., 1975;
  • Расстригин Н. Н. Анестезия и реанимация в акушерстве и гинекологии, М., 1978;
  • Репина М. А. Кровотечения в акушерской практике, М., 1986;
  • Савельева Г. М., Серов В. Н. и Старостина Т. А. Акушерский стационар, М., 1984;
  • Серов В. Н., Стрижаков А. Н. и Маркин С. А. Практическое акушерство, М., 1989;
  • Слепых А. С. Родовой травматизм матери и плода, Л., 1978;
  • Студенцов А. П., Ветеринарное акушерство и гинекология, 4 изд. — М., 1970.

Посилання[ред. | ред. код]