Аугусто Сікаре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аугусто Сікаре
ісп. Augusto Ulderico Cicaré
Народився 25 травня 1937(1937-05-25)
Польваредасd, Саладільйо (округ), Буенос-Айрес, Аргентина
Помер 26 січня 2022(2022-01-26)[1] (84 роки)
Саладільйоd, Буенос-Айрес, Аргентина[1]
Країна  Аргентина
Місце проживання Саладільйоd
Діяльність Q10497074, інженер
Знання мов іспанська

Аугу́сто Ульдері́ко Сікаре́ (ісп. Augusto Ulderico Cicaré, нар. 25 травня 1937 — пом. 26 січня 2022) — аргентинський винахідник, інженер та авіаконструктор, засновник і перший президент компанії Cicaré Helicópteros S.A.[en]

Біографія[ред. | ред. код]

Сікаре створив свій перший гелікоптер Cicaré CH-1[en] в 1958[2][3]. CH-1 був першим гелікоптером, розробленим у Південній Америці. В 1972 був представлений третій літальний апарат — Cicaré CH. Наприкінці 1960-х винахідник розробив 4-тактний V-подібний двигун для автомобілів DKW, протестований аргентинським гонщиком Хуаном Мануелем Фанхіо. Також було розроблено спортивну версію, але банкрутство DKW призвело до закриття проекту. Сікаре розробив прототипи гелікоптерів італійської фірми «Heli-Sport» CH-7 Angel і 2-місний CH-7 Kompress, спільно з Деннісом Феттерсом Mini-500, Voyager-500. У 2010 році були представлені надлегкі вертольоти Cicaré CH-7B та Cicaré CH-12 та вертолітний симулятор Cicaré SVH-3, який був оголошений національним винаходом року Аргентини у 1998 році.

Винахідник помер 26 січня 2022 року у віці 84 років.

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1987 Аугусто Сікаре був нагороджений вищою премією аргентинських винахідників — Призом Хуана Мануеля Фанхіо. В 1970 був оголошений одним з десяти найвидатніших молодих людей Аргентини. 1993 року йому присвоєно звання почесного громадянина Саладільйо, а 1999 року — провінції Буенос-Айрес. У 1999 році дорогу в Саладільйо[en] назвали на честь Аугусто Сікаре. Головна вулиця його рідного містечка Польваредас[es] також носить його ім'я.

Література[ред. | ред. код]

  • Jane's All The World's Aircraft 1971–1972. — Sampson Low Marston & Co, 1972. — ISBN 354-000-942.

Примітки[ред. | ред. код]