Перейти до вмісту

Аурикулярія вухоподібна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Аурикулярія вухоподібна

Біологічна класифікація
Царство:Гриби (Fungi)
Відділ:Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:Homobasidiomycetae
Підклас:Agaricomycetes
Порядок:Аурикулальні (Auriculariales)
Родина:Аурикулярієві (Auriculariaceae)
Рід:Аурикулярія (Auricularia)
Вид:Аурикулярія вухоподібна
Біноміальна назва
Auricularia auricula-judae
(Bull.) Quel. 1789
Посилання
Вікісховище:Category:Auricularia auricula-judae
Віківиди:Auricularia auricula-judae
EOL:152249

Аурикулярія вухоподібна, також іудине вухо (Auricularia auricula-judae) гриб родини аурикулярієві, плодове тіло нагадує вухо. Поширений у Євразії.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Родова назва походить від лат. auricula — «вушко», «вушна раковина». Видовий епітет перекладається дослівно як «вухо Юди». Цей гриб часто оселяється на старих деревах бузини, на якій згідно з переказами повісився біблійний Юда.

Плодове тіло

[ред. | ред. код]

Гриб вухоподібний або черепашкоподібний, молоде тіло схоже на чашечку. Розмір гриба від 1 до 8 сантиметрів у діаметрі, колір сірувато-коричневий, із короткими волосинками, без концентричних смужок. Молодий і свіжий гриб драглистий і гладенький, згодом твердіє та зморшується. Виразної ніжки нема, до місця прикріплення приєднується звуженою основою.

Спороносна частина сірувато-фіолетова чи темно-сіра. Спори циліндричні, зігнуті, спорова маса білого кольору.

Схожі види

[ред. | ред. код]
  • Аурикулярія звивиста (Auricularia mesenterica) має верхній бік із кільцями та вкритий зеленуватими водоростями, також на поверхні з оксамитовими волосками. М'якуш червонуватий, драглистий. Може паразитувати, послаблюючи фруктові дерева. Їстівна.

Екологія

[ред. | ред. код]

Оселяється на мертвих або ослаблених гілках, стовбурах, пнях листяних порід дерев. Часто на бузині. Плодові тіла в Україні зустрічаються з березня до листопаду.

Використання людиною

[ред. | ред. код]

В їжу

[ред. | ред. код]

Їстівний гриб. М'якуш багатий на залізо і кальцій. Використовують у їжу сирим у салатах, також варять, тушкують, додають у супи. У Китаї і Японії є дуже популярним, вирощується штучно приблизно з 600 року н. е., обсяги виробництва досягають 300 тисяч тон.

У медицині

[ред. | ред. код]

Протягом століть використовувався у китайській народній медицині як укріплюючий та протитоксичний засіб. У сучасній медицині встановлено, що гриб має тромболітичну дію, при вживанні у їжу знижує рівень холестеролу і тригліцеридів.

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Сухомлин М. М., Джаган В. В. (2013). Гриби України: Атлас-довідник (укр.). К.: Країна Мрій. с. 224. ISBN 978-617-538-231-8.