Аута
Зовнішній вигляд
| Аута | |
|---|---|
| 55°14′27″ пн. ш. 28°06′01″ сх. д. / 55.2409° пн. ш. 28.1003° сх. д. | |
| Витік | із озера Падаута[1] |
| • координати | 55°14′28″ пн. ш. 28°05′57″ сх. д. / 55.24111° пн. ш. 28.09917° сх. д. |
| Гирло | Дісна |
| • координати | 55°32′35″ пн. ш. 28°11′26″ сх. д. / 55.54306° пн. ш. 28.19056° сх. д. |
| Похил, м/км | 1,5 % |
| Басейн | Балтійського моря |
| Країни: | Вітебська область |
| Регіон | Глибоцький район Міорський район |
| Довжина | 47 км |
| Площа басейну: | 461 км² |
| Середньорічний стік | 3,6 м³/с |
| Притоки: | Q48326367?, Q48326293? і Isciankad |
![]() | |
Аута[2] — річка в Білорусі у Глибоцькому й Міорському районах Вітебської області. Права притока річки Дісни (басейн Балтійського моря).
Довжина річки 47 км, похил річки 1,5 %, площа басейну водозбору 461 км², середньорічний стік 3,6 м³/с. Формується притоками та безіменними струмками.
Бере початок з озера Падаута[1]. Тече переважно на північний схід через озеро Горецьке й на південно-західній стороні від міста Дісна на відстані 3 км впадає в річку Дісну, ліву притоку річки Західної Двіни.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Зелений Лог, Чорневичі, Вугольники, Амбросенкі, Кухаронки.
У басейні річки є озера: Кочанове, Гинькове, Заозерці, Глубочне, Мале Язно, Велике Язно.
- ↑ а б openstreetmap.
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XII, лист: 7. Показаны территории: Витебской губернии, Минской губернии.
- Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
