Аутсорсинг в Україні
Аутсорсинг в Україні — широко використовуваний вид послуг в Україні.
Найчастіше аусторсингові послуги надають в IT-сфері, але крім цього популярні у сферах логістики, ресурсного забезпечення виробничих процесів, маркетингових послуг, рекрутингу, бухгалтерського обліку, обробки й систематизації інформації, медичних послуг, адміністрування.
ІТ-аутсорсинг[ред. | ред. код]
ІТ-аутсорсинг є частковою або повною передачею робіт з підтримки, обслуговування та модернізації ІТ-інфраструктури до компаній, що спеціалізуються на абонентському обслуговуванні організацій і мають штат фахівців різної кваліфікації.[1]
Серед найпоширеніших на даний час видів ІТ-аутсорсингу слід виділити такі:
– виведення в іншу країну другорядних служб підтримки інфраструктури (ITO – infrastructure technology outsourcing);
– виведення в іншу країну некритичних для бізнесу процесів, що потребують значного обсягу некваліфікованої праці (BPO – business process outsourcing);
– розробка програмного забезпечення на замовлення.[2]
До основних переваг, які отримують підприємства, відносять[3]:
1) можливість концентрації ресурсів на основній діяльності;
2) зниження витрат на ІТ-обслуговування компанії;
3) мінімізацію ризиків за рахунок передачі IT-інфраструктури стороннім компаніям;
4) отримання фінансової гнучкості.
5) доступ до інтелектуального капіталу[4]
6) можливість більш широких трансформаційних змін[4].
Основні недоліки ІТ-аутсорсингу[5]:
1) втрата повного контролю над роботою компанії, що обслуговує IT-інфраструктуру;
2) залежність від аутсорсера, передусім у питаннях безпеки;
3) зниження продуктивності праці власного персоналу за рахунок втрати мотивації під час змін.
4) порушення чи зловживання інтелектуальною власністю,[6]
5) порушення законодавства з боку постачальника послуг, яке впливає на клієнта.[6]
6) швидкість надання послуги може бути нижче ніж, як би це робила людина на фірмі. Оскільки аутсорсингова компанія обслуговує багато фірм[7].
ІТ-аутсорсинг в економіці України[ред. | ред. код]
Уже сьогодні розвиток IT-аутсорсингу в Україні дозволяє досягти позитивних макроекономічних ефектів, що впливають на економічний розвиток країни. У перспективі ці ефекти здатні обумовити структурні перетворення, які формуватимуть нові тенденції української економіки. До ефектів розвитку IT-аутсорсингу в нашій державі можна віднести:
– покращення структури ринку праці;
– приплив іноземної валюти та поліпшення платіжного балансу країни;
– збільшення внутрішнього попиту на споживчому ринку;
– подолання розшарування населення й формування середнього класу;
– зміцнення фінансової безпеки держави.[3]
Наразі Україна є лідером серед країн-аутсорсерів Європи. За даними досліджень 90% ІТ послуг України надає на принципах аутсорсингу іншим країнам, а за темпами зростання цього сегмента IT в світі ми поступаємося тільки Індії[8].
У 2003 р. обсяг ринку ІТ-аутсорсингу в Україні становив 110 млн дол., у 2007 р. — 544 млн дол., у 2011 — 1,1 млрд дол., а у 2014 р. цей показник сягнув майже
2,4 млрд дол.[3]
Світовий рейтинг кращих аутсорсингових компаній у 2018р.[ред. | ред. код]
Міжнародна асоціація International Association of Outsourcing Professionals (IAOP) щорічно публікує рейтинг Global Outsourcing 100, який містить 100 кращих постачальників аутсорсингових послуг у світі. Рейтинг складається на основі заявок, отриманих і оцінених незалежною суддівською колегією від IAOP. Основними критеріями для потрапляння в рейтинг є прибутковість, зростання команди, кращі проекти, рекомендації замовників, рівень корпоративної соціальної відповідальності та інновації в схемі постачання послуг замовнику.
З українських роботодавців в ТОП-100 у 2018 р. потрапили[9]:
– SoftServe (більше 4500 співробітників, головний офіс у Львові);
– Ciklum (більше 2000 співробітників в Україні, головний офіс в Києві);
– Infopulse (більше 1500 співробітників, головний офіс в Києві);
– ELEKS (більше 1000 співробітників, головний офіс у Львові);
– Sigma Software (більше 800 співробітників, головний офіс в Харкові);
– Intellias (більше 800 співробітників, головний офіс у Львові);
– Miratech (більше 700 співробітників, головний офіс в Києві);
– N-iX (більше 700 співробітників, головний офіс у Львові);
– Innovecs (більше 400 співробітників, головний офіс в Києві);
– AMC Bridge (більше 300 співробітників, головний офіс в Дніпрі);
– Softengi (більше 200 співробітників, головний офіс до Києва);
– Program-Ace (більше 100 співробітників, головний офіс в Харкові).
Серед компаній з українськими представництвами:
– EPAM (більше 5500 співробітників в Україні, головний офіс в США);
– Luxoft (більше 3500 співробітників в Україні, головний офіс в Швейцарії);
– TEAM International Services (більше 300 співробітників в Україні, головний офіс в США);
– Itera (близько 100 співробітників в Україні, головний офіс в Норвегії);
– Softjourn (понад 100 співробітників в Україні, головний офіс в США);
– Artezio (більше 300 співробітників в світі, головний офіс в Росії).
Правове регулювання[ред. | ред. код]
Поняття «аутсорсинг» в українському праві не має дефініції, тому може регулюватись виключно у контексті аналогії до деяких правових норм. У той же час у законодавчому полі визначено економічну взаємодію через укладання договорів, а також те, що кожен має право займатись підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.[10] Проте у Нацiональному класифiкаторі України аутсорсинг визначено як угоду, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу, допоміжні функції.[11]
Згідно ст. 6 Цивільного Кодексу України «Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства», далі у ст. 627 дана позиція розвивається «сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості».[12] Це дозволяє сторонам визначити сутність договору на свій розсуд та включати у нього роботи, які мають на увазі аутсорсинг.[10]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Губина Л. В. Информационные технологии в бизнесе в настоящее время // Проблемы науки. № 4(28). 2018. С. 75–76. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ informatsionnye-tehnologii-v-biznese-v-nastoyaschee-vremya (дата звернення: 07.03.2019).
- ↑ Ільєнко, О. В. Аналіз ринку IT-аутсорсингу в Україні – 2014 [Електронний ресурс] / О. В. Ільєнко, Н. К. Мороз. – Режим доступу: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_09/159.pdf – Заголовок з екрана
- ↑ а б в Н. П. Мешко, М. О. Єфремова, РОЗВИТОК IT-АУТСОРСИНГУ В УКРАЇНІ: Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Менеджмент інновацій - 2015 - №5 - с.79 - 85 - ISSN 24097101.
- ↑ а б 5 Tips for Successfully Outsourcing Software Development. Perfectial (en). Процитовано 2020-01-24.
- ↑ Гребешкова, О. М. Становлення IT-аутсорсингу в Україні: огляд через призму світової практики [Текст] / О. М. Гребешкова, О. Ю. Стельмах // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. – К., 2011. – Вип. 25. – С. 305–313
- ↑ а б Problems of Outsourcing: Security Risks and How to Stay Safe. Perfectial (en). Процитовано 2020-01-24.
- ↑ Аутсорсинг: всі «за» і «ПРОТИ». Аутсорсинг: всі «за» і «ПРОТИ» (uk). Процитовано 2020-01-24.
- ↑ white. shen.ua (ru). Процитовано 2020-01-24.
- ↑ 18 украинских компаний-аутсорсеров попали в мировой ТОП-100. ДОУ (uk). Процитовано 2020-01-21.
- ↑ а б Красношапка, В. В.; Трохимець, І. І. (2015). АУТСОРСИНГ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ. Ефективна економіка (uk) (5). ISSN 2307-2105. Процитовано 2020-01-21.
- ↑ Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010. vobu.ua. Процитовано 2020-01-21.
- ↑ Зозульов О. Аутсорсинг як інструмент підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах глобалізації / Зозульов О., Микало О. // Економіка України. — 2009. — № 8 (573). — С. 16-24