Ахей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ахе́й (грец. Αχαιός) — міфічний родоначальник ахейців[1], син Ксута й Креуси[2], брат Іона, онук Елліна.

Здійснивши невмисне вбивство, Ахей утік до Лакедемону[3]. Набравши собі сподвижників з Егіала і Афін, повернувся у Фессалію і зайняв область батька [4]. Мав синів Архандра і Архітела[5]. Зображення Ахея можна знайти в містах Ахейского союзу [6].

За його іменем названі ахейці[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.1. С.12
  2. ↑ Евріпід. Іон 1592
  3. ↑ Страбон. Географія VIII 7, 1. 383
  4. ↑ Павсаній. Опис Еллади VII 1, 3
  5. ↑ Павсаній. Опис Еллади VII 1, 6
  6. ↑ Полібій. Загальна історія XXXIX 14, 10
  7. ↑ Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 7, 3

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ахей&oldid=20871851