Багажник (автомобіль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Передній багажник Tesla Model S

Багажник або багажне відділення — простір в автомобілі, що призначається для розміщення вантажу, запасного колеса та в деяких випадках паливного бака. Кришка багажника, як правило, навішується на двох завісах і фіксується у відкритому положенні замком.

Історія[ред. | ред. код]

На перших «самохідних екіпажах» ХІХ століття, здатних здійснювати лише короткочасні прогулянкові та змагальні поїздки, багажник був відсутній.

З підвищенням надійності двигунів та автомобілів загалом, на початку XX століття зародився й автотуризм, що викликало необхідність перевезення багажу. За аналогією з кінними екіпажами використовувалися дві схеми перевезення багажу: валіза, що кріпилася мотузками та ременями зовні в задній частині кузова, або кріплення на даху закритих екіпажів.

Це позначилося на назві багажника — наприклад, в англомовних країнах його називають «boot», що перекладається саме як «валіза». У СРСР у тридцяті-сорокові роки також використовувався термін «валіза» (зокрема, в документації до автомобіля «Перемога»), але пізніше він був витіснений словом «багажник».

Перший напрямок через проміжну стадію спеціальних відкидних ґрат, знімних кофрів і цілих гарнітурів «авточемоданів» призвело до появи на кузовах типу седан, лімузин і купе до кінця 30-х сучасного типу багажника, тобто, створенню класичного триоб'ємного типу до створення знімних багажників надахового розташування.

Багажник у задній частині часто містить запасне колесо

Наприкінці 20-х для доставлення багажу залізничних пасажирів зі станцій у готелі й назад було створено засклений кузов типу «стейшн-вегон», що став предтечею двооб'ємного кузова типу універсал.

У 1965 році з'явився попередник усіх сучасних хетчбеків — Renault R16.

На початку 80-х у зв'язку з підвищенням якості ущільнювачів дверей, а також створенням легкознімних сидінь популярність двох- та одноб'ємних кузовів значно зросла і зараз вони успішно конкурують із кузовами триоб'ємного типу, особливо у Західній Європі, наприклад, у Франції це основний тип кузова.

Дизайни[ред. | ред. код]

Переднє відділення для зберігання у Volkswagen Beetle
Відкрита кришка багажника у Hudson Rambler 1955 року

Багажник найчастіше знаходиться в задній частині автомобіля. Ранні конструкції мали зовнішню стійку на задній частині автомобіля для кріплення багажника.[1] Пізніші конструкції інтегрували відсік для зберігання в кузов автомобіля і з часом стали більш обтічними.[2][3] Основний відсік для зберігання зазвичай розташовується в кінці автомобіля, навпроти якого розташований двигун.[4]

Деякі середньомоторні або електромобілі мають багажні відділення як спереду, так і ззаду.[5] Наприклад Volkswagen Type 3, Porsche 914, Porsche Boxster та Toyota MR2. The mid-engined Fiat X1/9 із середнім двигуном також має два відсіки для зберігання речей, хоча заднє невелике, легкодоступне і практично кубоподібної форми.[6]

Автомобілі з заднім двигуном, такі як Volkswagen Beetle або Porsche 911 мають багажник перед салоном.[7][8]

Іноді протягом терміну служби автомобіля кришку можна змінити, щоб збільшити розмір або покращити практичність і корисність форми багажника. Приклади цього включають редизайн Beetle на «Super Beetle» 1970-х років і довоєнний і післявоєнний Citroën Traction Avant 1950-х років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fletcher, David H. (2002). The Portland Company, 1846–1982. Arcadia Publishers. с. 79. ISBN 9780738511405. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 12 липня 2014. 
  2. Peerless (automobile advertisement). Automobile Journal 66: 7. 1919. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 12 липня 2014. 
  3. Thule – Багажник.ua официальный дистрибьютор Thule в Украине. bagazhnik.ua (ru-Uk). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022. 
  4. Madden, W. C. (2003). Haynes-Apperson and America's first practical automobile: a history. McFarland. с. 61. ISBN 9780786413973. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 12 липня 2014. 
  5. Scharff, Robert, ред. (1990). Complete Automotive Estimating. Delmar Publishers. с. 34–35. ISBN 9780827335851. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 12 липня 2014. 
  6. Hartford, Bill (September 1973). The X1/9: Fiat has a deal you can't refuse. Popular Mechanics 140 (3): 26B, 26D, and 26F. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 12 липня 2014. 
  7. Unveiling the Tucker. Popular Mechanics 88 (3): 136–138. September 1947. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 12 липня 2014. 
  8. Gunnell, John (2005). Standard Catalog of Volkswagen, 1946–2005. Krause. с. 15. ISBN 9780873497619. Процитовано 12 липня 2014. 

Література[ред. | ред. код]

  • Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. — 5-те вид. — К.: Либідь, 2005. — 400 с. ISBN 966-06-0386-X.