Баглай Ірина Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Сергіївна Баглай
Народилася 3 червня 1979(1979-06-03) (44 роки)
Вінниця
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Місце проживання Київ
Діяльність журналістка
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Іри́на Сергі́ївна Багла́й (нар. 3 червня 1979(19790603), Вінниця) — українська журналістка. Народний герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у Вінниці. У 2001—2002 роках — корреспондентка, ведуча новин на телеканалі «Вінниччина» (м. Вінниця). У 2002—2008 роках працювала в Інформаційно-телевізійному агентстві «ВІТА» (Вінниця) як редакторка, ведуча новин, програми «З перших вуст», авторка й ведуча авторських проєктів «Майдан Незалежності», «Вінниця, минуле, сучасне, майбутнє».

З 2008 року живе і працює в Києві. У 2008—2009 роках — кореспондентка служби новин телеканалу ТВi. Відтак — журналистка служби новин «Наголос дня» й ведуча новин (ранковий ефір) програми «Ранковий наголос» на телеканалі «Рада». З 2014 року на телеканалі «Інтер» висвітлює тему російсько-української війни, зокрема у програмі «Подробиці». Згодом журналістка редакції інформаційно-аналітичних програм, ведуча програми групи ведучих товариства «Національні інформаційні системи».

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка телевізійних новинних сюжетів, ведуча телепрограм.

Членкиня колективу авторів книжки «Моя війна» (2023).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ступеня (2015) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[1]
  • Орден княгині Ольги III ступеня (2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[2]
  • Народний Герой України (2016)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 5 червня 2015 року № 313/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста»
  2. Указ Президента України від 6 червня 2023 року № 316/2023 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Анна Шила. Жінка війни. — Харків: Фоліо, 2019. — С. 237—250
  • Моя війна. — Харків: Фоліо, 2023.

Посилання[ред. | ред. код]