Інтер (телеканал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інтер
ПрАТ «Телеканал «ІНТЕР»[1]
Int Now logo.jpg
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Україна
Час мовлення цілодобово
Мова мовлення російська
українська
Центр керування Флаг Київа Київ. Головний офіс «Інтера» розташований за адресою: поштовий індекс — 01601, вул. Дмитрівська, 30, Київ, Україна
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV) (з 15 жовтня 2016 року)
Дата початку
мовлення
20 жовтня 1996 року
Цифровий
мультиплекс
MX-1
Власник(и) Дмитро Фірташ
(Inter Media Group) — 80% (мажоритарний пакет), Сергій Льовочкін — 20% (міноритарний пакет)
Ранні назви Інтерканал
Споріднені канали Інтер+, Enter-фільм, К1, К2, НТН, Мега, ZOOM, Піксель TV
Голос каналу Юрій Кот (1999-2011)
Іван Чух (2007-2013)
Кирило Нікітенко (2014—н.ч.)
Слоган Головний канал країни
Сайт inter.ua

Інтер — український загальнонаціональний телеканал, входить до медіахолдингу Inter Media Group, який є частиною DF Group, що належить українському бізнесмену Дмитру Фірташу. Телеканал мовить через наземні ефірні та кабельні мережі країни. Загальне технічне покриття каналу — 99,7 % території України.

Зміст

Рейтинг каналу[ред.ред. код]

За результатами 2015 року телеканал «Інтер» лідирував за загальними показниками телеперегляду масовою аудиторією.

За результатами 2014 частка телеканала «Інтер» склала:

  • за аудиторією 18 + — 10,75 %;
  • за комерційною 18-54 — 7,56 %.

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

20 жовтня 1996 року телеканал «Інтер» (спочатку «Інтерканал») почав мовлення у мережі УТ-3 на українських частотах ОРТ.

Засновниками каналу — а точніше ЗАТ «Українська Незалежна ТБ-Корпорація», що мовила під логотипом «Інтера» — спочатку були Асоціація «Діловий світ» — 51 %, ТОВ «Пегас телебачення» — 20 % і російське ОРТ — 29 %. Фактично ж «Інтер» з часу заснування контролювався Ігорем Плужниковим (†2005) (82,5 % ТОВ «Пегас телебачення» належала йому особисто, решта — також контрольованим ним компаніям «Пегас енд оверсіз сейлз лімітед» (17,3 %) та «Берстед Україна» (0,2 %).

Оперативний менеджмент здійснювали — у 19962001 роках Олександр Зінченко, у 2001—2006 рр. — Владислав Ряшин. Службою новин керували — у 1997—2001 рр. Ганна Безлюдна, у 2001—2005 рр. — Олексій Мустафін.

23 жовтня 2001 телеканал «Інтер» отримав нову ліцензію на право ефірного мовлення і трансляції телетексту по всій території України строком до липня 2015 року. З 30 грудня 2002 програми каналу можна дивитися впродовж цілої доби.

20 жовтня 2002 року «Інтер» остаточно припинив ретрансляцію російського «Першого каналу» (ОРТ) та збільшив обсяг мовлення по буднях з 06:00 до 02:00-04:00, у вихідні — з 07:00 до 03:00. Мовлення телеканалу КДТРК перейшло на «Перший Національний» за розкладом 17:00-19:00.

13 січня 2003 розпочав мовлення міжнародний супутниковий телеканал «Інтер+».

Керівництво[ред.ред. код]

У червні 2005 року під час перебування за кордоном несподівано помер Ігор Плужников. У серпні всі акції «Ділового світу» і половина пакету ТОВ «Пегас телебачення» (загалом 61 % акцій УНТК) перейшли під контроль бізнес-структур, близьких до Валерія Хорошковського, який згодом консолідував їх у ТОВ «Український медіа-проект». Сам Хорошковський у вересні 2005 року став головою Спостережної Ради телеканалу і швидко змінив менеджмент. Головою правління «Інтера» у 2006 році став Сергій Старицький, генеральним продюсером — Леонід Мазор, службу новин очолив Максим Карижський.

За підсумками 2006 року частка «Інтера» скоротилася до рекордно низьких 20,4 %. З огляду на провал обраної стратегії, Хорошковський знову змінив менеджмент. Головою правління телеканалу у грудні 2006 року став Сергій Созановський, генеральним продюсером — керівник групи Inter Media Group Ганна Безлюдна. Службу новин очолив Антон Нікітін.

2007 року у складі медіа-групи «Інтер» почала свою роботу студія «07 Продакшн», яка займається виробництвом кінопроектів і телепередач різної тематики. Фільми студії «07 Продакшн» неодноразово були призерами престижних фестивалів як в Україні, так і за кордоном.

Для виробництва новин була сформована окрема продакшн-студія «Національні інформаційні системи» (НІС).

Падіння рейтингів тимчасово вдалося зупинити лише наприкінці весни і за підсумками 2007 частка «Інтера» склала 20,94 %, а наступного року зниження частки продовжилося (19,68 %), у 2009 — 18,3 %.

Усе це підживлювало чутки про можливий продаж каналу. У звіті екс-посла США Вільяма Тейлора про зустріч з Дмитром Фірташем, яка пройшла 8 грудня 2008 року, опублікованому на сторінках WikiLeaks, повідомлено, що неназвані українські ЗМІ стверджували, що Дмитро Фірташ придбав 61 % акцій медіагрупи «Інтер».[2] Коментуючи це повідомлення, Хорошковський зазначив, що Фірташ не володіє «Інтером», а лише перебуває у процесі переговорів[3] «У Дмитра є опціон з досить складними умовами на придбання 50 % групи U.A. Inter Media Group Limited. Він виник, коли ми купували канали К1, К2 і Мегаспорт», — пояснив він.

У вересні 2009 було звільнено генерального продюсера, а керівником новин став Олександр Пилипець. Проте це не зупинило падіння показників, за підсумками 2010 частка «Інтера» склала 16,15 %, в 2011 — 14,17 %, а в 2012 — лише 13,8 % (на той час — найгірший результат за всю історію каналу).

У грудні 2010 канал на 1 місяць запускав тестову HD-версію, який мав назву «Інтер HD», транслював у новому форматі «Свати 4», «Котовський» та Новорічне звернення Президента України.

12 липня 2012 року загальними зборами акціонерів телеканалу було прийнято рішення змінити назву юридичної особи з АТЗТ «Українська незалежна ТБ-корпорація» на ПрАТ «Телеканал „Інтер“.

1 лютого 2013 року DF Group оголосила про купівлю 100 % Inter Media Group. Хорошковський пояснив продаж тим, що „за умов що склалися, я не маю можливості забезпечувати розвиток групи і саме ці обставини стали моєю головною мотивацією щодо продажу“.

Євгеній Кисельов очолював „Національні інформаційні системи“ з 14 лютого по 2 жовтня 2013 р.

З 14 лютого 2013 року керівником Inter Media Group стала Ганна Безлюдна, яка ще ввійшла до складу Наглядової Ради каналу „Інтер“, а канал очолив Єгор Бенкендорф.

Керівником „Національних інформаційних систем“ став Євгеній Кисельов,[4] який 2 жовтня 2013 залишив посаду[5] і став радником керівного директора Group DF Бориса Краснянського.[6] Новим директором „НІС“ став Назім Бедіром, а виконавчим директором було призначено Лаврентія Малазонію.[7]

У грудні 2013 року Назім Бедіров і Лаврентій Малазонія звільнились зі своїх посад.[8] Керівником компанії „Національні інформаційні системи“ став Антон Нікітін.[9]

Наслідком цієї колотнечі стало чергове падіння частки каналу — цього разу до 12,8 % за підсумками 2013 року.

У березні 2014 року директором „НІС“ знову став Назім Бедіров, який після свого звільнення ще був директором каналу „Zoom“.[10] Лаврентій Малазонія став керівником з інформаційної політики. Його заступником призначено Олександра Пилипинця. Головним редактором „Подробиць тижня“ стала Ольга Червакова.[11] Після цього „Інтер“ і „НІС“ уклали угоду строком дії до 15 червня 2014 року (підписали голова Єгор Бенкендорф і новопризначений директор „НІС“ Назім Бедіров[12]) про розмежування діяльності, відповідно до якої канал не має права втручатись у роботу компанії-виробника новин.

2 червня 2014 р. в інтерв'ю газеті „Комсомольська правда в Україні“ керівник Inter Media Group Ганна Безлюдна розповіла про майбутні плани: »…дуже розраховую, що на «Інтері» з'являться власні авторські програми, буде більше якісної документалістики. Останнім часом в Україні панувало суцільне інформаційне та розважальне телебачення. Або новини, або розваги, або щось середнє між цим. Цікавих авторських проектів майже не було. Адже суб'єктивний, авторський погляд зараз може виявитися більш затребуваним, ніж покупні формати".[13]

Проте цим планам здійснитися не судилося. Падіння показників телеканалу зупинилося. проте ненадовго. Якщо за результатами 2014 частка «Інтера» склала 12,58 %, в 2015 році вона опустилася вже до 10,75 %.

15 вересня 2016 року головою правління телеканалу «Інтер» призначається Катерина Шкуратова[14].

Структура власності[ред.ред. код]

У 2007 році для управління активами групи «Інтер» було створено холдинг Inter Media Group, який володіє 100 % «Українського медіапроекту» та іншими компаніями, що входять до холдингу (дев'ять телеканалів, кілька рекламних агентств, продакшн-студій тощо)[15].

3 лютого 2015 компанії GDF MEDIA LIMITED та INTER MEDIA GROUP LIMITED, що входить до групи компаній Group DF Дмитра Фірташа, викупили міноритарні пакети акцій ПрАТ "Телеканал «ІНТЕР»[16]. 29 % акцій, які належали ВАТ «Перший канал» (Російська Федерація), придбані за ринковою вартістю. Крім того, досягнута домовленість про придбання 10 % акцій, які належали компанії ТОВ «Пегас телебачення» (Україна). Вартість пакету акцій ВАТ «Перший канал» склала 100 мільйонів доларів США. Угоди укладені в рамках загальної стратегії управління та розвитку медійного бізнесу Group DF. Так, 100 % акцій телеканалу «ІНТЕР» повністю контролюються і управляються компаніями, власниками яких є Дмитро Фірташ (мажоритарний пакет) і Сергій Льовочкін (міноритарний пакет). Власниками істотної участі заявлені Валерій Хорошковський та Світлана Плужнікова.[17]

Час мовлення[ред.ред. код]

  • З моменту заснування телеканалу і до 20 жовтня 2002 року по буднях канал починав мовлення телеканалу «КДТРК». До цього часу, як правило, на частоті мовили обласні державні телерадіокомпанії.
  • З 20 жовтня 1996 по 31 грудня 1998 р. — З 07:00 до 10:00 і 18:00 до 00:00-02:00. У вихідні дні — з 09:00 до 00:00-02:00.
  • З 1 січня 1999 по 20 жовтня 2002 р. — З 07:00 до 13:00 і 18:00 до 00:00-03:30. У вихідні дні — з 09:00 до 00:00-02:00.
  • З 21 жовтня по 29 грудня 2002 р. — з 06:00 до 02:00-04:00. У вихідні дні — з 07:00 до 03:00.
  • З 30 грудня 2002 р. — цілодобово.

Обмеження мовлення[ред.ред. код]

Під час окупації Криму російськими військами на початку березня 2014 року трансляцію в Криму вимкнено. Частоту Інтера зайняв телеканал НТВ.[18]

В січні 2017 року кабельна Мережа Ланет припинила трансляцію каналу для всіх своїх глядачів.[19]

Логотипи[ред.ред. код]

Телеканал змінив 5 логотипів. Нинішній — 6-й за рахунком.

  1. 20 жовтня 1996 — 19 жовтня 2000 року являв собою прозору українську букву «і». Був у правому нижньому куті.
  2. У період з 20 жовтня 2000 по 23 серпня 2007 року логотип являв собою жирну курсивну літеру «і»:
    • З 20 жовтня 2000 по 31 грудня 2003 року літера «і» була синього кольору і логотип був непрозорим. Був у лівому нижньому куті.
    • З 1 січня 2004 по 23 серпня 2007 року логотип розміщувався у правому верхньому куті та став сірим і напівпрозорим.
  3. 24 серпня 2007 — 12 лютого 2011 року логотипом було слово «ІНТЕР» написане сірими напівпрозорими літерами. Був у правому верхньому куті.
  4. 13 лютого — 5 вересня 2011 року використовувався той же логотип, але він був з синьою плямою, що рухається ззаду літери «І» і логотип був напівпрозорим. Розміщувався там само.
  5. 6 вересня 2011 — 21 лютого 2013 року використовувався той самий логотип, але він зазнав деяких змін: слово «ІНТЕР» стало білосніжним, а під ним з'явився підпис «ГОЛОВНИЙ КАНАЛ КРАЇНИ». Був там само.
  6. 22 лютого 2013 — теперішній час використовується той самий логотип, але без підпису «ГОЛОВНИЙ КАНАЛ КРАЇНИ» і логотип став напівпрозорим, світло-сірого кольору. Розміщений там само.

Міжнародна співпраця[ред.ред. код]

За час існування каналу партнерами «Інтера» були і залишаються найбільші закордонні компанії, серед них — Європейський союз мовлення (ЄМС), УЄФА, а також провідні телекомпанії Росії: «Перший канал (Росія)», «Росія-1», НТВ, РЕН ТВ, П'ятий канал (СПб), російські кіновиробництва «Централ Партнершип», «Феникс Фильм», СТВ, «Интра-коммуникейшн», найбільші голлівудські кінокомпанії Sony Pictures Entertainment, Dream Works, Universal Pictures, Twenty Century Fox, MGM, Paramount Pictures, Walt Disney, Warner Brothers, а також інші закордонні партнери, такі як Discovery, National Geographic, Guinness World Records, наймасштабніша компанія Великої Британії (і всієї Європи) ВВС, один з найбільших виробників латиноамериканських серіалів — компанія Televisa і т. д.

У листопаді 2007 група «Інтер» і промоутерська компанія K2 Promotions оголосили про співробітництво в сфері просування українського боксу. Тепер всі права на трансляцію боксерських поєдинків за участю братів Кличків та інших провідних українських боксерів належать каналам групи «Інтер».

З 2009 року «Інтер» став Титульним спонсором Суперкубка України з футболу строком на три сезони. У 2012 році «Інтер» і Прем'єр-ліга повідомили про продовження співпраці ще на три роки. Згідно з умовами контракту матч за Суперкубок має офіційну назву «Інтер Суперкубок України». Також телеканалу «Інтер» належать права на трансляції цих поєдинків на території України.

У 2010 році «Інтер» придбав ексклюзивне право на пряму трансляцію в Україні всіх матчів (домашніх і виїзних) національної збірної з футболу, які проходили до початку ЄВРО-2012. Стабільний інтерес аудиторії до матчів збірної не залишився непоміченим. І в 2012 році телеканал «Інтер» та ПрАТ «Україна Футбол Інтернешнл», ексклюзивний комерційний агент Федерації Футболу України, підписали договір про ексклюзивні права на трансляцію всіх матчів національної збірної до 2014 року.

Також у 2010 році «Інтер» став єдиним українським каналом, який отримав право повномасштабної акредитації на найбільш екстремальній гонці світу — ралі «Дакар». Разом з українською командою Sixt Ukraine підкорювати бездоріжжя вирушила і знімальна група «Інтера» у складі журналіста Андрія Цаплієнка та оператора Вадима Ревуна. «Інтер» також «підкорив» Дакар-2011 і Дакар-2012. А журналіст Андрій Цаплієнко за документальний фільм «Танго з Дакаром» в 2010 році був удостоєний премії «Телетріумф».

Особистості[ред.ред. код]

Ведучими та журналістами каналу є Володимир Андрієвський, Андрій Бедняков, Анатолій Бондаренко, Ольга Бондарчук, Анастасія Даугуле, Дарья Капустян, Євгеній Комаровський, Даша Малахова, Анна Панова та інші.

Досягнення та нагороди[ред.ред. код]

  • 2017 — Промо-ролик детективного циклу "Речдок" отримав дві золоті нагороди на головному всесвітньому конкурсі телевізійного промо, маркетингу і дизайну PromaxBDA Global Excellence[20].
  • 2015 — Призер Київського Міжнародного Фестивалю Реклами в категорії FILM & RADIO.TV & PROMO FILM. Промо-ролик документального фільму власного виробництва "Стіна" отримав срібну нагороду. Також ця робота була відзначена спеціальним призом від порталу "Кульпростір"[21].
  • 2015 — "Інтер" став призером Київського Міжнародного Фестивалю Реклами. Промо-кампанія "Інтер Суперкубку України" під назвою "Досить нас розділяти! Ми з тобою однієї гри!", створена промо та арт-дирекцією телеканалу "Інтер", взяла золото в категорії "Best marketing campaign for a programme using multiple media" найпрестижнішої європейської телевізійної премії в галузі промо та дизайну PROMAX BDA Europe 2015[22].
  • 2014 — увійшов у топ-10 найповажніших роботодавців України
  • 2014 — отримав шість статуеток премії «Телетріумф»
  • 2013 — Промо-служба телеканалу — найкраща в рейтингу креативності телероликів за 2013 рік
  • 2013 — Промо-ролики телеканалу стали призерами конкурсу KAKADU Awards 2013
  • 2013 — Промо-ролики телеканалу отримали золоту нагороду на ADC*UA Awards 2013
  • 2013 — Документальний фільм «Хрещення» виробництва телеканалу отримав Гран-прі Міжнародного фестивалю православного кіно «Покров»
  • 2013 — ID телеканалу «Інтер» отримали золоту нагороду RED APPLE 2013
  • 2013 — Документальний проект «Квітка. Голос в єдиному екземплярі» став «Фаворитом телепреси — 2013»
  • 2013 — Оглядач «Подробиць» Роман Бочкала удостоєний звання «Заслужений журналіст України»
  • 2012 — «Інтер» отримав сім статуеток премії «Телетріумф»
  • 2012 — Олександр Даниленко став «Заслуженим журналістом України»
  • 2012 — Дизайнер телеканалу «Інтер» Андрій Турянський — призер світового конкурсу реклами для Super Bowl
  • 2011 — «Інтер» отримав сім статуеток премії «Телетріумф»
  • 2011 — Андрій Цаплієнко став «Заслуженим журналістом України»
  • 2011 — Оглядач «Подробиць» Геннадій Вівденко удостоєний звання «Заслужений журналіст України»
  • 2011 — Конкурс «Золоте перо» назвав «Подробиці» найкращою програмою новин
  • 2011 — Фільм «У пошуках Ковчега» завоював приз на Міжнародному ліванському фестивалі
  • 2010 — «Інтер» став лідером за кількістю номінантів у короткий-список «Телетріумфу»
  • 2009 — Програма «Подробиці» номінована на Emmy
  • 2008 — Ефірна заставка програми «Агенти впливу» отримала «срібло» на Київському міжнародному фестивалі реклами.
  • 2008 — «Свобода Савіка Шустера» отримала «Золоте перо»
  • 2007 — За результатами соцопитування, проведеного газетою «Блік» та дослідницьким центром «Социс», категорії «Телезірка * 2007(чоловік)» з величезним відривом переміг Савік Шустер
  • 2007 — Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо» Почесним дипломом «За вагомий внесок в розбудову Вітчизняного телевиробництва в Україні» відзначено продюсера програм «Ігри патріотів» та «Стань Міс Всесвіт» на телеканалі «Інтер» Єгора Бенкендорфа.
  • 2006 — Всеукраїнський конкурс засобів масової інформації «Золоте перо». В номінації «Найкраща розважальна програма» переміг «Вечірній квартал» студії «Квартал 95».
  • 2005 — I Всеукраїнський телевізійний конкурс «Відкрий Україну!». Диплом переможця у номінації «За найкращий телевізійний проект про Україну», статуетку та медаль отримала історико-етнографічна, розважально-пізнавальна програма телеканалу «Інтер» «Українські мандри» (автор — Ігор Чижов, продюсер — Єгор Бенкендорф)
  • 2004 — Премія імені Івана Франка. Лауреатами в номінації «Найкращий твір у телевізійній сфері» стали ведучий, журналіст, автор проекту «На лінії вогню» (телеканал «Інтер») Андрій Цаплієнко та керівник проекту Єгор Бенкендорф. Телеканал «Інтер» став переможцем у номінації «Телекомпанія року».
  • 2003 рік «Телетріумф» у наступних номінаціях: «Ігрова програма» («Шанс»), «Фільм. Серіал» («За двома зайцями»)
  • 2002 — Перший Український Фестиваль Інтернет. Лауреатом в номінації «ЗМІ в інтернет» став сайт телеканалу «Інтер» www.inter.ua.
  • 2001 — Перший Український Фестиваль Інтернет. Лауреатом у номінаціях «Новини» та «Інфо 2001» став сайт ІАС телеканалу «Інтер» www.podrobnosti.ua. Сайт також став володарем гран-прі фестивалю.
  • 2001 — VI міжнародний фестиваль телепрограм «Оксамитовий сезон». Програма «N-ний кілометр» стала переможцем у номінації «Публіцистика». Програма «Життя тварин» названа найкращою в номінації «Науково-популярні та пізнавальні програми»…
  • 2000 — Всеукраїнський щорічний конкурс ЗМІ «Золоте перо». Програма «Уікенд» нагороджена як найкраща пізнавальна програма. Програма «Спорт-тайм» нагороджена як найкраща програма телебачення про спорт…
  • 1999 — Євразійський телефорум. Програма «НЛО» — переможець у номінації «Розважальна програма».
  • 1999 — Державний комітет України у справах захисту прав споживачів. Телеканал «Інтер» нагороджений дипломом «Переможцю національного конкурсу соціальної рекламної інформації» в номінації «Телетрансляція».
  • 1998 — Третя загальнонаціональна програма «Людина року-98». Телеканал «Інтер» нагороджений Дипломом лауреата в номінації «Телекомпанія року».
  • 1997 — «Золота Ера». Програма «Спорт-тайм» — номінант на звання «Найкраща спортивна програма». Програма «Таємні історії» — номінант на звання «Найкраща культурно-історична програма».
  • 1997 — Рейтинг «Профі». Програма «Мелорама» — перше місце в номінації «Найкраща музична програма».
  • 1997 — Всеукраїнський фестиваль журналістики. За вагомий внесок в українську журналістику телеканалу «Інтер» присуджене звання «Володар титулу „Всенародне визнання“».

Продукція та телеконтент[ред.ред. код]

Новини[ред.ред. код]

Щодня на «Інтері» виходять кілька випусків новин, серед яких о 20:00 — вечірній підсумковий випуск «Подробиці». У неділю о 20:00 — «Подробиці тижня» — у жанрі політичної аналітики підбивають інформаційні підсумки тижня.

Мюзикли власного виробництва[ред.ред. код]

  • 2000 — «Особливості інтернаціонального нового року»
  • 2001 — «Вечори на хуторі біля Диканьки» (режисер С. Горов, у гол. Ролях О. Скрипка, А. Лорак, Ф.Кіркоров).
  • 2002 — «Попелюшка» (режисер С. Горов, у гол. Ролях М. Басков, А.Данилко, Лоліта Мілявська).
  • 2003 — «За двома зайцями» (режисер Максим Паперник, в головних ролях: А.Пугачова, М.Галкін, А.Данилко). Мюзикл увійшов до трійки найкращих ТБ-програм на російському телебаченні за 2004 рік.
  • 2003 — «Снігова королева», спільно з телеканалом РТР (режисер Максим Паперник, композитор І.Крутой, в головних ролях: К.Орбакайте, М.Басков, Г.Хазанов, С.Ротару).
  • 2003 — «Божевільний день, або Весілля Фігаро», спільно з російським телеканалом НТВ (режисер С.Горов, в головній ролі Ф.Кіркоров).
  • 2004 — «Сорочинський ярмарок» (Режисер С.Горов, у головних ролях Г.Хостікоєв, Н.Грановська).
  • 2004 — «12 стільців» (Режисер Максим Паперник, у головних ролях М.Фоменко, І.Олейніков).
  • 2004 — «Три мушкетери» (Режисер Т.Баркалая, у головних ролях В.Зеленський, А.Данілко, А.Джигарханян).
  • 2005 — «Пригоди Вєрки Сердючки» (Режисер С.Горов, у головній ролі А.Данілко).
  • 2006 — «Зоряні канікули» (режисер С.Горов, головні ролі виконали зірки «Євробачення» Тіна Кароль та Діма Білан).
  • 2007 — «Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї» (режисер Роман Бутовський, у головних ролях — В. Зеленський, А.Данілко).
  • 2008 — «Однокласники. Новорічна зустріч»
  • 2009 — «Козаки»
  • 2010 — «Новорічні свати»
  • 2013 — «Ніч великих сподівань»
  • 2014 — «Чекай на мене нового року» (рос. «Жди меня в Новый год»)
  • 2015 — «Повір у мрію!» (рос. «Поверь в мечту!»)
  • 2016 — «Залишаємось зимувати» (рос. «Остаёмся зимовать»)

Серіали і міні-серіали українського виробництва[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

  • Все можливо
  • Двоє
  • Дот
  • Ялинка, кролик, папуга
  • Сповідь Дон Жуана
  • Кохання на асфальті
  • Сім днів до весілля
  • Казка про жінку та чоловіка
  • Випадковий запис
  • Хочу дитину
  • Чорта з два
  • Це я
  • Їсти подано, або Обережно, любов!

Програми та шоу[ред.ред. код]

Деякі програми та шоу, наведені в алфавітному порядку:

Інтер+[ред.ред. код]

Докладніше: Інтер+

13 січня 2003 року було створено міжнародну версію телеканалу — «Інтер+», мовлення якої зорієнтоване на підтримку зв'язку української діаспори з батьківщиною. 18 червня 2003 року «Інтер+» отримав ліцензію на мовлення, а 2009 року її було подовжено на 10 років. В ефірі «Інтер+» виходять найкращі програми ТК «Інтер» та інших каналів медіагрупи. Мовлення ведеться з трьох супутників, що покривають усю територію Європи, Туреччини, західну частину РФ, Казахстану і Середньої Азії, північну частину Африки і Близького Сходу, усю територію США, південну частину Канади і північну частину Мексики.

Проекти[ред.ред. код]

Інтершкола[ред.ред. код]

2006 року телеканал «Інтер» відкрив «Інтершколу» — медіаосвітню програму, мета якої підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі телебачення. Навчання в «Інтершколі» відбувається за такими спеціалізаціями — продюсер, режисер, сценарист, журналіст, оператор, звукорежисер, телеведучий, режисер монтажу. Також є спецкурси «Комільфо», «Фотокурс» і «Телемалятко». Зарахування слухачів відбувається на конкурсній основі. Слухачі програми беруть участь у виробництві телепрограм різних жанрів на виробничій базі телеканалу «Інтер» і телеканалів медіагрупи. Найкращих учасників програми «Інтершкола» запрошують до співпраці і зараховують до кадрового резерву медіагрупи «Інтер».

Партнери та консультанти програми «Інтершкола»: КНУКіМ, «Перша національна школа телебачення», навчальний центр «Практика» (Росія), Британська Рада в Україні, ВВС, Британська школа кіно та телебачення, Французький культурний центр в Україні, провідні фахівці в галузі кіно та телебачення: режисер Кшиштоф Зануссі, Ада Роговцева, Володимир Талашко, ведучий і режисер Михайло Марфін, сценарист Олексій Поярков, редактор Ірина Кемарська, продюсери Ніна Звєрєва, Михайло Козирев та інші.

Доброчинний фонд «Інтер-дітям»[ред.ред. код]

Телеканал заснував свій доброчинний фонд, програма якого зорієнтована на допомогу сиротам, хворим дітям, спортивним і творчим організаціям і молодим талантам. Директором фонду є ведуча Даша Малахова.

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Телеканал має стандартну роздільну здатність — 720x576 16:9.[23]

Параметри супутникового мовлення[ред.ред. код]

З 8 січня 2016 року канал «Інтер» мовить на супутнику Astra 4A.

  • Супутник мовлення — Astra 4A (4.8° східної довготи, колишній Sirius)
  • Стандарт — DVB-S
  • Частота — 12399
  • Символьна швидкість — 27500
  • Поляризація — V (Вертикальна)
  • Формат зображення — MPEG-2
  • Коефіцієнт виправлення помилок (FEC) — 3/4
  • Кодування — немає

З 28 квітня паралельно мовлення йде і на Amos 3

  • Супутник мовлення — Amos 3 (4° західної довготи)
  • Стандарт — DVB-S
  • Частота — 11140
  • Символьна швидкість — 30000
  • Поляризація — Н (Горизонтальна)
  • Формат зображення — MPEG-2
  • Коефіцієнт виправлення помилок (FEC) — 3/4
  • Кодування — немає

Технічна база[ред.ред. код]

Канал застосовує комп'ютерні медіатехнології, першим вжив цифровий стандарт SDI, використовує оптоволоконні лінії для високоякісного зв'язку зі станціями і джерелами програм. Для виробництва новин використовуються сучасні технології NewsRoom. Також канал використовує багатоканальну автоматизовану апаратну з центральним відеосервером обсягом у 237 годин, що дозволяє відтворювати понад 90 % програм для 4 цілодобових телеканалів. Канал має графічний комплекс, що охоплює понад 10 робочих станцій, 2 тон-ательє і апаратну для зведення фонограм з нелінійними станціями, 40 апаратних різного призначення, 4 цифрових апаратно-студійних блоки з павільйонами.[джерело?]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]

Офіційний сайт телеканалу — inter.ua. Інформаційне мовлення «Інтера» представлене у мережі окремим ресурсом — «Подробности» (www.podrobnosti.ua), щодня його відвідує 60 тис. читачів.

Реакція громадськості на діяльність телеканалу[ред.ред. код]

Після початку російсько-української війни 2014 року діяльність каналу викликала все більш негативну реакцію суспільства.[24][25][26][27][28]

Напад на офіс на вул. Щусєва[ред.ред. код]

4 вересня 2016-го невідомі у масках, під прикриттям мітингувальників здійснили напад на офіс компанії «Національні інформаційні системи», що виробляє програми для телеканалу.[29] Двадцять невідомих у камуфляжі увірвалися до офісу, діючи двома організованими групами. Екрани та техніку нападники облили запалювальною сумішшю та підпалили. За мить зайнялися сусідні кабінети.[30] Постраждало 5 осіб.[31] Прокуратура Києва внесла у справу додаткову кваліфікацію «терористичний акт» та передала її до СБУ.[32]

Міністр МВС України Аваков звинувачував у підпалі каналу військовиків резерву, переважно 30-ї бригади,[33] що згодом було заперечене офіційними представниками формування.[34] Пізніше Аваков припустив, що журналісти заради піару самі підпалили свою редакцію.[35] Збитки телеканалу від підпалу сам канал оцінив у 1 млн $.[36]

Слідство у справі про пожежу розглядало також версію самопідпалу.[37]

Протест на вул. Дмитрівській[ред.ред. код]

5 вересня 2016-го року під будівлю центрального офісу телеканалу зібралися протестувальники, зокрема представники батальйону «Донбас», «Айдар». Активісти оголосили безстрокову акцію з метою припинення роботи «Інтера».[38]

Мітингувальники заявили про намір виставити під телеканалом блокпост, до будівлі Інтера підвезли шини.[39] Молодики встановили наметове містечко та заблокували вхід до офісу співробітникам. Основними вимогами протестувальників було зупинення трансляції телеканалу, звільнити деяких співробітників, ввести в склад ради директорів телеканалу представника мітингувальників.[40]

За добу активісти зняли блокаду телеканалу.[41] За словами співорганізатора мітингу Олексія Сердюка, який є членом батальйону «Свята Марія»,[42] між мітингарями та керівництвом каналу була досягнута домовленість про те, що протягом 5-ти днів керівництво каналу змінить концепцію свого мовлення та звільнить політтехнолога Ігоря Шувалова.[43]

Того ж дня представники телеканалу заявили, що ні про що не домовлявся з протестувальниками і не вели з ними ніяких перемовин.[44][45][46]

Підпали біля офісу на вул. Дмитрівській[ред.ред. код]

2 червня 2016 р. невідомі в масках підпалили вхід в офіс телеканалу на вулиці Дмитрівській. Вхід в офіс підпалили за допомогою шин і запальної суміші.[47]

У ніч на 22 листопада 2016 р., невідомі вчинили спробу підпалити офіс телеканалу, кинувши до нього пляшки із запальною сумішшю[48]

Критика[ред.ред. код]

Неправдива інформація[ред.ред. код]

19 вересня 2016 року в ефірі каналу в програму «Подробиці» було показано сюжет про зустріч ієрархів УПЦ Московського патріархату з послами країн ЄС та США, хоча насправді такої зустрічі не проходило. В «новині» повідомлялось, що представники релігійної організації скаржились на захоплення храмів. Згодом, за запитом журналістам, представництво ЄС в Києві і посольство США в Києві підтвердили — подібна зустрів ніколи не проводилась і є вигадкою робітників каналу.[49][50]

Критика новорічного ефіру[ред.ред. код]

31 грудня 2014 у рамках святкування Нового року на Інтері транслювали російську новорічну передачу «Парад зірок» (рос. «Парад звёзд») за участю артистів, які підтримали окупацію Криму Росією (Йосипа Кобзона, Олега Газманова, Валерії тощо). Подія одразу викликала хвилю обурення в українській блогосфері[51] та соціальних мережах.[52][53]

1 січня відреагували заявами і низка українських чиновників найвищого рівня, політиків і громадських діячів.[54][55][56]

Зокрема, секретар РНБО України Олександр Турчинов заявив, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має негайно розглянути питання позбавлення ліцензії телеканалу.[57][58] Увечері новинна передача телеканалу «Подробности» публічно відмежувалася від новорічних передач за участю російських артистів[59], програму телепередач за фактом було змінено.[60][61][62]

Концертна програма новорічної ночі 2015-2016 телеканалу «Інтер» також викликала резонанс серед теле-аудиторії, невдоволення викликали виступи українських співачок Ані Лорак та Таїсія Повалій.[63][64]

Інцидент у прямому ефірі програми «Подробиці тижня»[ред.ред. код]

21 лютого 2016 року в програмі «Подробиці тижня» під час трансляції з Майдану Незалежності, де люди поминали Героїв Небесної Сотні, а журналіст телеканалу спілкувалася з родичами загиблих під час розстрілів на Євромайдані 18-21 лютого 2014 року активістів, громадянка Росії, креативний продюсер телеканалу «Інтер» Марія Столярова перервала прямий ефір словами рос. «Ну-ка, давайте заканчивайте эту х##ню!".[65][66][67]

Не дивлячись на те, що сама продюсерка у пояснювальній записці стверджує, що її лайка стосувалась не включення з Майдану, а спрямовувалась команді у студії, така помилка в професійній діяльності коштувала Столяровій роботи—продюсера звільнили за «нецензурні вислови під час прямого включення у неділю, 21 лютого»[68].

Столярова відома й тим, що фотографувалася з бойовиками російсько-терористичного батальйону «Восток», світлину чого вона виставила у Facebook, підписавши такими словами: Очень вежливый батальон Восток! Мои любимые парни в Донецке[69]. Дещо пізніше її депортували[70][71].

Трансляція російського та російськомовного контенту[ред.ред. код]

З 2014 року телеканал «Інтер» критикують через трансляцію на ньому російських серіалів. За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», у вересні «Інтер» посів третє місце серед 10-ти «ТОПових» загальноукраїнських телеканалів, які демонстрували російські фільми та серіали. За період з 8 по 14 вересня кількість російського контенту складала в середньому 11 год 15 хв на добу.[72][73] За даними моніторингу 27 вересня частка російського продукту на каналі становила вже 67 %.[74]

Окрім того, активісти оприлюднили дані, відповідно до яких за даними моніторингу 27 вересня 2014 року на телеканалі «Інтер» частка російськомовного контенту становила близько 70 %.[75]

11 грудня 2014 року активісти кампанії «Бойкот російського кіно» пікетували головний офіс «Інтера» в Києві.[60] Під час акції під назвою «Не вбивайте наших захисників російською пропагандою!» молоді люди заклеїли головний вхід фотографіями загиблих українських вояків у російсько-українській війні 2014 року. За словами активістів, «Інтер» посідає 2-ге місце серед телеканалів за кількістю контенту російського походження. Протестувальники звернули увагу, що російські фільми та серіали на «Інтері» прославляють російських силовиків, що в умовах війни є неприпустимим.[76][77]

За результатами моніторингу, проведеного із 1 по 7 грудня, кількість контенту російського походження збільшилась до 13 год 15 хв на добу.[78]

У вересні 2015 року керівник каналу Ганна Безлюдна заявила, що російські серіали є потрібними для українців через «схожу ментальність».[79]

26 серпня 2015 року активісти кампанії «Бойкот російського кіно» провели театралізовану акцію протесту біля головного офісу телеканалу в Києві. Активісти в образах ватників дякували телеканалу за «рускій дух», російські серіали, намагалися обійняти працівників «Інтера» та потиснути їм руки. Особливу вдячність у них викликав концерт за участю Таїсії Повалій, який відбувся на телеканалі до Дня Незалежності України.[80][81][82][83]

Зі слів члена Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів Сергія Оснача, «Інтер» порушує норму про обов'язковість демонстрування 50 % українського контенту[84] (ст. 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»). З 5 по 11 грудня 2015 року активісти кампанії «Бойкот російського кіно» провели моніторинг, результати якого підтвердили слова експерта. На каналі «Інтер» активісти нарахували 17 % українського контенту.[85][86]

Інтер продовжує транслювати пропагандистські стрічки російського виробництва, зокрема, 27 квітня 2017 року було показано фільм «Одного разу в Ростові».[87]

Позиція щодо висвітлення сексуальної експлуатації та сексуального насильства у ЗМІ[ред.ред. код]

У 2016 році телеканал "Інтер" став єдиним телеканалом, який відмовився підписувати акт про спільну позицію мовників, який регулюватиме висвітлення сексуальної експлуатації та сексуального насильства у ЗМІ, щоб захистити дітей від додаткової травматизації[88].

19 жовтня 2017 року стало відомо, що Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська поскаржилась Нацраді з питань телебачення та радіомовлення на телеканал "Інтер". На думку Лутковської, канал порушив права 12-річної породіллі у програмі "Стосується кожного" (випуски від 9 та 13 жовтня 2017 року). У відповідь на звернення Нацрада призначила позапланову перевірку телеканалу.[89]

Тиск на канал[ред.ред. код]

На початку 2000-х «Інтер» перебував під політичним впливом адміністрації президента Леоніда Кучми та СДПУ(О)[джерело?]. Це стало однією з причин різкого скорочення рейтингів каналу у 2004 році, за підсумками якого частка «Інтера» досягла лише 23,4 % (порівняно з 27,7 % у 2003 р.) Однак ситуація була значною мірою виправлена після Помаранчевої революції — за перші 7 місяців 2005 року середня частка знову перевищила 26 %.[джерело?]

У травні 2015 року нардеп партії «Народний фронт» Андрій Левус заявив, що Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони визнав діяльність телеканалу «Інтер» такою, що становить загрозу національній безпеці України, дестабілізує суспільну ситуацію та створює сприятливий фон для російської агресії. Комітет звернувся до правоохоронних органів та профільних відомств з вимогою припинити деструктивну діяльність каналу відповідно до чинного законодавства.[90]. Однак Національна ради з питань телебачення і радіомовлення в чергове визнала, що немає підстав не продовжувати ліцензію телеканалу «Інтер».[91]

За повідомленням МВС України, упродовж 2010—2011 років невстановлені особи з числа засновників телеканалу «Інтер» вчиняли вплив на інформаційну політику журналістів телеканалу. Це втілювалось у контролі за змістом інформації, яка транслювалася в ефірі телевізійного каналу.[92]

Зміна власності[ред.ред. код]

У 2015 році міністр МВС України Аваков почав розслідування справи щодо часткового привласнення телеканалу.[93] Як йдеться в повідомленні МВС, встановлено, що в 1997 та 1999 роках невстановлені службові особи Фонду державного майна України, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснили незаконну передачу у приватну власність 20 % акцій «Інтера». В результаті цього державі завдані збитки в сумі понад $ 800 млн.[92]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Національна рада
  2. ФІРТАШ ПРИДБАВ 61 % ІНТЕРА — УП, 2 грудня 2010
  3. Хорошковський: Фірташ не володіє «Інтером». Ми в процесі переговорів
  4. [1]
  5. Керівник інформаційної служби телеканалу „Інтер“ подав у відставку — „Інтер“
  6. Євген Кисельов призначений радником Керуючого директора Group DF Бориса Краснянського
  7. Inter Media Group повідомляє про нові призначення — „Інтер“.
  8. Команда Льовочкіна залишає „Інтер“. Керівником НІСу став Антон Нікітін
  9. Телеканал „Інтер“ посилює позиції інформаційного мовлення — „Інтер“
  10. Директором компанії „Національні інформаційні системи“ призначений Назім Бедіров — „Інтер“
  11. Назіма Бедірова знову призначено директором „НІСу“ телеканалу „Інтер“ — „Телекритика“
  12. "Інтер" і "НІС" уклали угоду про розмежування відповідальності у сфері інформаційного мовлення. «Інтер». Процитовано 5 травня 2014. 
  13. Анна Безлюдная: «Человеческие отношения, с моей точки зрения, намного важнее политических взглядов» (рос.)
  14. Український телеканал «Інтер» очолила Катерина Шкуратова
  15. GROUP DF КОНСОЛІДУВАЛА 100 % АКЦІЙ ПРАТ "ТЕЛЕКАНАЛ «ІНТЕР»
  16. Group DF консолідувала 100 % акцій телеканалу «ІНТЕР»
  17. Структура власності
  18. У Криму замість "Інтера" тепер показують російський НТВ. pravda.com.ua. 2014-03-07, 14:30. Процитовано 2014-03-07. 
  19. Ланет з 11 січня припиняє трансляцію каналу Інтер. Економічна правда. Процитовано 2017-04-27. 
  20. "Речдок" отримав два "золота" на всесвітньому конкурсі PromaxBDA Global Excellence
  21. "Інтер" став призером Київського Міжнародного Фестивалю Реклами
  22. «Інтер» здобув дві перемоги у конкурсі PromaxBDA Europe Awards-2015
  23. administrator. Інтер — Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні. ukrtvr.org. Процитовано 2017-04-18. 
  24. «Інтер» закликав Порошенко захистити канал від тиску
  25. Після Інтера тітушки готуються атакувати NewsOne і 112-й канал
  26. У Києві підпалили будівлю «Інтера»
  27. У Києві невідомі підпалили шини під офісом «Інтера»
  28. У Києві під будівлю «Інтера» привезли шини (трансляція)
  29. Суд зобов'язав СБУ розслідувати підпал «Інтера» як теракт — ЗМІ
  30. Работали две группы: очевидец пожара на «Интере» поделился подробностями
  31. Пожежа у будівлі телеканалу «Інтер»: є постраждалі — ЗМІ
  32. СБУ таки розслідуватиме підпал «Інтера» як теракт
  33. Співробітники Інтера: студію палили зсередини
  34. Військові 30-ої бригади відповіли на закиди Авакова про участь екс-бійців у пікеті під «Інтером»
  35. Аваков: одна з версій слідства пожежі на Інтері — самопідпал
  36. За поджогом «Интера» стоит «Народный фронт»
  37. Zaxid.net. Слідство у справі про пожежу на «Інтері» не виключає самопідпал, – Аваков. ZAXID.NET. Процитовано 2017-04-27. 
  38. У Києві під будівлею «Інтера» чоловіки встановлюють намети — фото, відео
  39. Під «Інтер» привезли шини
  40. Протестувальники вимагають припинити мовлення телеканалу та позбавити його ліцензії 5 канал — 5.09.2016
  41. Активісти знімають блокаду Інтера
  42. Протестувальники домовилися з «Інтером» про зміну редакційної політики та звільнення Шувалова
  43. Екс-добробатівці вирішили призупинити блокування офісу телеканалу «Інтер». 24 канал — 06.09.2016
  44. «Інтер» заперечив будь-які домовленості з учасниками блокади телеканалу
  45. «Інтер» не мінятиме редакційну політику після нападу і не звільнить Шувалова
  46. Активісти знімають блокаду Інтера
  47. У Києві невідомі підпалили офіс «Інтера»: опубліковано відео
  48. У Києві вночі невідомі знову спробували підпалити офіс телеканалу «Інтер»
  49. Zaxid.net. Телеканал «Інтер» вигадав зустріч ієрархів УПЦ МП із послами країн ЄС та США. ZAXID.NET. Процитовано 2017-04-27. 
  50. Is Russia the only country to provide aid to Syria?. Процитовано 2017-04-27. 
  51. «Интер», как и все каналы, боится потерять аудиторию, — Береза (рос. ). Пресса Украины. 01.01.2015
  52. У соцмережах повстали проти «Інтера» за концерт зірок, які підтримали агресію РФ. ТСН. 1+1. 01.01.2015
  53. #ИнтерБойкот. Соцсети взорвались из-за «российских песен и плясок» на «Интере»(рос. ). Обозреватель. 01.01.2015
  54. «Подробности» на «Інтері» про новорічний концерт" каналу: це «російський шабаш». Радіо Свобода. 01.01.2015
  55. Нацсовет по телевидению займется «пророссийским» Новым годом на «Интере» (рос. ). Обозреватель. 01.01.2015
  56. Юрий Стець не будет лишать «Интер» лицензии (рос. ). Дело. 01.01.2015
  57. Турчинов вимагає негайно розглянути питання щодо позбавлення ліцензії «Інтера». ТСН. 1+1. 01.01.2015
  58. У «Інтера» вимагають забрати ліцензію за антиукраїнських російських виконавців в новорічному ефірі. Телекритика. 01.01.2015
  59. Новогодний концерт на «Интере» стал шоком для «Подробностей» (рос. ). Подробности. Інтер. 01.01.2015
  60. а б Телеканал «Інтер»: За крок до позбавлення ліцензії || Тетяна Шустрова. Еспресо TV. 19.01.2015
  61. Як «Інтер» у душу плюнув, а потім забрав свій плювок назад. Телекритика. 01.01.2015
  62. «Інтер» знімає з ефіру всі святкові концерти та мюзикли, в тому числі і власного виробництва. Телекритика. 02.01.2015
  63. «Інтер» вважає українців худобою" — дипломат
  64. Інтер знову роздратував українців Лорак і Повалій на «Блакитному вогнику». Телеканал «24». 02.01.2016
  65. «Ну-ка, давайте заканчивайте эту х##ню», — шеф-редактор «Интера» Столярова в прямом эфире о сюжете, посвященном «Небесной сотне». ВИДЕО, сайт Цензор. НЕТ, 23.02.2016
  66. Шеф-редактор украинского канала оскорбила героев Небесной сотни, РБК, 22.02.2016
  67. «Вводите уже войска!», — шеф-редактор «Интера» в 2014 году поддерживала сепаратистов и российских оккупантов. ФОТОрепортаж, Цензор. НЕТ, 23.02.2016
  68. Столярову звільнили з «Інтера»
  69. Цензор.НЕТ. Скандальная шеф-редактор "Интера" фотографировалась с террористами, - Шкиряк требует депортировать Столярову. ФОТО. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2017-04-27. 
  70. Korrespondent.net. СБУ показала видео депортации экс-редактора Интера (ru). Процитовано 2017-04-27. 
  71. Колишню журналістку "Інтера" Столярову депортували з України в Стамбул. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2017-04-27. 
  72. Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. Еспресо TV. 09.09.2014
  73. Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. Твоє місто. 23.09.2014
  74. Кількість російського контенту на українських екранах збільшується, — дослідження. espreso.tv. 30.09.2014
  75. [2]. Бойкот російського кіно. 01.10.2014
  76. Активісти заблокували вхід до «Інтеру» протестуючи проти російських серіалів. Радіо Свобода. 11.12.2014
  77. «Російські фільми на „Інтері“ — наші герої на цвинтарі!» — біля офісу «Інтера» пройшла протестна акція. espreso.tv. 11.12.2014
  78. Обсяги російського контенту на українському ТБ зростають попри війну, — «Відсіч». galinfo. 19.11.2014
  79. Zaxid.net. Керівник «Інтера» вважає російські серіали потрібними для України. ZAXID.NET. Процитовано 2017-04-27. 
  80. Шанувальники дякували «Інтерові» за послідовне пропагування «руского міра». ФОТОРЕПОРТАЖ. Uainfo. 28.08.2015
  81. [3]. Бойкот російського кіно. 27.08.2015
  82. Повалій з'явиться на «Інтері» у концерті до Дня незалежності. ТаблоID. Українська правда. 17.08.2015
  83. Повалий, георгиевская лента и любимая песня Януковича: «Интер» готовит концерт ко Дню независимости. Дуся. Телекритика. 17.08.2015
  84. Інтер порушує норму про 50 % українського контенту, — експерт Оснач. Громадське радіо. 04.01.2015
  85. [4]. Бойкот російського кіно. 12.01.2015
  86. Телеканали «Україна» та «Інтер» порушують закон, — Громадянський рух Відсіч. galinfo. 12.01.2015
  87. Zaxid.net. Телеканал «Інтер» показав заборонений в Україні фільм. ZAXID.NET. Процитовано 2017-04-27. 
  88. Нацрада: "Інтер" – єдиний з телеканалів, який відмовився захищати дітей від насильства
  89. "Інтер" порушив права 12-річної породіллі – Лутковська
  90. Комітет Ради вимагає закрити «Інтер» та «Вести», бо вони допомагають Кремлю, — нардеп. Еспресо TV. 20.05.2015
  91. Нацрада не планує забирати ліцензію в Інтера: підстав немає
  92. а б МВС розслідує незаконну зміну власників «Інтера» та тиск керівництва каналу на журналістів. Телеканал «24» 25.05.2015
  93. НА «ІНТЕРІ» ІНТЕРЕС МІЛІЦІЇ розцінили як «ПОЛІТИЧНИЙ ТИСК»