Бадруддоза Чоудхурі
| Бадруддоза Чоудхурі এ. কিউ. এম. বদরুদ্দোজা চৌধুরী | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 14 листопада 2001 — 21 червня 2002 року | ||
| Прем'єр-міністр: | Халеда Зіа | |
| Попередник: | Шахабуддін Ахмед | |
| Наступник: | Джаміруддін Сіркар | |
| Народження: |
11 жовтня 1930 (93 роки) Коміллаd, Бенгальське президентство, Британська Індія, Британська імперія | |
| Країна: | Бангладеш, Британська Індія і Пакистан | |
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | |
| Освіта: | Dhaka Medical Colleged, Дакський коледжd і St Gregory's Schoold | |
| Партія: | НПБ | |
| Діти: | Mahi B. Chowdhuryd | |
| Нагороди: |  | |
Бадруддоза Чоудхурі (бенг. এ.কিউ.এম. বদরুদ্দোজা চৌধুরী; нар. 11 жовтня 1930[1]) — 15-й президент Бангладеш[2], генеральний секретар Націоналістичної партії країни.[3]
Біографія[ред. | ред. код]
Його батько, Кафілуддін Чоудхурі, був одним з політичних лідерів Авамі Ліг та займав пост міністра у провінційному уряді Східного Пакистану. Натхнений Зіауром Рахманом, засновником націоналістичної партії, Бадруддоза Чоудхурі увійшов до політичного життя як генеральний секретар цієї партії у перші ж роки її існування. Він здобув перемогу на парламентських виборах 1979 року та входив до складу кабінету міністрів у 1979-1982 роках. Коли націоналістична партія знову здобула перемогу на парламентських виборах 1991 року, він, після короткого перебування на посту міністра освіти, став лідером парламентської фракції Націоналістичної партії.[2]
Президент[ред. | ред. код]
2001 року, за часів другого прем'єрства Халеда Зіа, Чоудхурі став міністром закордонних справ. Невдовзі після цього, у листопаді того ж року, його було обрано на пост президента країни.[3][4] За сім місяців перебування на посту глави держави партійні лідери звинуватили Чоудхурі у зраді ідеалам партії. Після цього парламентська більшість ініціювала проведення процедури імпічменту.[5] Таким чином, Чоудхурі довелось піти у відставку добровільно, щоб не доводити ситуацію до критичної.[5][6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ৯৩ বছরে সাবেক রাষ্ট্রপতি বি. চৌধুরী. banglanews24.com (бенг.). 11 жовтня 2022. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ а б Банглапедія. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 19 травня 2012.
- ↑ а б Habib, Haroon. The sacking of a President. The Hindu. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 19 травня 2012.
- ↑ Ghosts of presidents haunt Bangladesh politics. Daily News. 25 червня 2003. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 19 травня 2012.
- ↑ а б BNP on 'mission win back'. bdnews24.com. 13 липня 2011. Архів оригіналу за 31 липня 2011. Процитовано 19 травня 2012.
- ↑ Chowdhury, Manosh. Politics of Secularism In Bangladesh: On the Success of Reducing Political Vocabularies Into Evil 'Islamism. Jahangirnagar University. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 19 травня 2012.
|
