Муджибур Рахман
| Муджибур Рахман মুজিবুর রহমান | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 10 січня — 12 січня 1972 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Абу Саєд Чоудхурі | ||
| |||
| 13 січня 1972 — 26 січня 1975 року | |||
| Попередник: | Таджуддін Ахмед | ||
| Наступник: | Мансур Алі | ||
| |||
| 25 січня — 15 серпня 1975 року | |||
| Попередник: | Мухаммед Мохаммадулла | ||
| Наступник: | Хундакар Муштак Ахмед | ||
| Народження: |
17 березня 1920[1][2][…] Tungipara Upazilad, Бенгальське президентство, Британська Індія | ||
| Смерть: |
15 серпня 1975[2][3][…] (55 років) Дакка, Бангладеш | ||
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | ||
| Поховання: | Дакка | ||
| Країна: | Бангладеш | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Освіта: | Даккський університет | ||
| Партія: | Авамі Ліг | ||
| Батько: | Sheikh Lutfar Rahmand | ||
| Мати: | Sayera Khatund | ||
| Шлюб: | Шейх Фазілутаннеса Муджібd | ||
| Діти: |
сини: Камаль, Джамаль і Руссел дочки: Хасіна й Рехана | ||
| Автограф: | 
| ||
| Нагороди: |  | ||
|
| |||
Муджибур Рахман (нар. 17 березня 1920, Тонгіпара, округ Фарідпур – 15 серпня 1975) — перший президент і прем'єр-міністр Бангладеш.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 17 березня 1920 року в мусульманській родині у східнобенгальському селі Тонгіпара. Студентом в Індії виявив цікавість до політичної діяльності та приєднався до руху за незалежність Пакистану. 1947 року повернувся на батьківщину до Східного Пакистану, вивчав право в Даккському університеті. 1949 року брав участь у створенні «Авамі Ліг» як противаги Мусульманській лізі, яка провадила дискримінаційний курс стосовно до його рідної провінції з її бенгальським населенням. 1953 року шейх Муджибур Рахман був обраний членом провінційних законодавчих зборів, але невдовзі відмовився від депутатського мандату, щоб зосередитись на реорганізації «Авамі Ліг». Після встановлення в країні 1958 року військової диктатури Айюб-хана висунувся як лідер опозиції, двічі був ув'язнений.
В середині 1960-их років працював над відновленням та посиленням «Авамі Ліг». 1966 року був заарештований урядом Карачі за звинуваченням у підбуренні до сепаратизму. Після майже дворічного тюремного ув'язнення був звільнений під тиском громадської думки.
1969 року фельдмаршал Айюб-хан пішов у відставку, передавши владу генералу Ях'я-хану, який призначив загальні вибори на грудень 1970 року. «Авамі Ліг» відкрито виступила з лозунгом автономії для Східного Пакистану та, здобувши абсолютну більшість у його Законодавчих зборах, стала найбільшою парламентською фракцією. Відкриття сесії парламенту було, однак, відкладено президентом Яхья-ханом, і Шейх Муджибур почав кампанію ненасильницької громадянської непокори. До подій втрутились пакистанські війська, й у березні 1971 року Муджибура було заарештовано й інтерновано в Західному Пакистані. У відповідь бенгальські націоналісти проголосили незалежність східної провінції, що призвело до кривавої громадянської війни. До грудня прибічники створення Бангладеш завдали поразки пакистанській армії, що складалась майже виключно з уродженців західних провінцій. Шейха Муджибура, який все ще перебував під арештом, обрали президентом Бангладеш. Його було звільнено у грудні 1971 року, він прибув до країни та віддав перевагу посту прем'єр-міністра. У січні 1975 року Муджибур Рахман все ж став главою держави та зосередив у своїх руках всю повноту виконавчої влади. У квітні 1972 року відвідав СРСР з офіційним візитом. Вбитий під час державного перевороту в Дацці 15 серпня 1975 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Муджибур Рахман // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
Джерела[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- П. Ігнатьєв. Рахман Муджибур // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
| |||||||
|
