Байвель Поліна Леопольдівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Байвель.
Байвель Поліна Леопольдівна
Ім'я при народженнірос. Полина Леопольдовна Байвель
Народилася14 квітня 1966(1966-04-14)[1] (58 років)
Харків, Українська РСР, СРСР[1]
Країна Велика Британія
Діяльністьфізикиня
Галузьоптичний зв’язокd, нелінійна оптика і фотоніка
Alma materУніверситетський коледж Лондона і Hasmonean High School for Boysd
Науковий ступіньDoctor of Philosophy in Electrical Engineeringd[2] (1990)
Знання мовросійська
ЗакладУніверситетський коледж Лондона, Університетський коледж Лондона[3], Університетський коледж Лондона[4] і Лондонське королівське товариство[5]
ЧленствоЛондонське королівське товариство[6]
У шлюбі зAnatoly Zayatsd
Дітидвоє
Нагороди
Сайтwww.ee.ucl.ac.uk/staff/academic/pbayvel

Поліна Леопольдівна Байвель  (нар. 1966 р.) — британський інженер і вчений українського походження, професор оптичних комунікацій та мережі на кафедрі електроніки і електротехніки в університетському коледжі Лондона. Вона зробила великий внесок в дослідження і розробки з високою пропускною здатністю багатохвильових оптичних мереж.[10]

Навчання 

[ред. | ред. код]

П.Байвель народилася і виросла в Харкові і Ленінграді, де проживала до 1978 року.[11] 

Вона отримала освіту в університетському коледжі Лондона, де їй було присуджено ступінь бакалавра технічних наук у 1986 році, потім докторський ступінь у 1990 році.

Також у 1990 році П.Байвель виграла грант наукового стажування у Лондонському королівському товаристві  за обміном з оптоволоконною лабораторією Інституту загальної фізики Академії Наук СРСР у Москві.[12]

Наукові дослідження

[ред. | ред. код]

П.Байвель зосередила всі свої дослідження на збільшення швидкості і ємності волоконно-оптичних систем зв'язку. Також вона проводила фундаментальні дослідження для обмеження ємності оптичних нелінійностей та їх пом'якшення.

Вона була однією з перших, хто науково довів доцільність використання довжини хвилі домену для маршрутизації в оптичних мережах у діапазоні відстаней і часових масштабах. П.Байвель створила застосування цих нових оптичних мережевих архітектурних концепцій, які були широко реалізовані в комерційних системах і мережах. Ці системи і мережі лежать в основі Інтернету і цифрових комунікацій та інфраструктури, необхідної для їх зростання. Її дослідження були профінансовані Дослідницькою Радою інженерних і фізичних наук .[13].

Нагороди та почесні звання

[ред. | ред. код]

П.Байвель була обрана співробітником Королівської Академії інженерних наук в 2002 році і нагороджена Інститутом інженерів з електротехніки та радіоелектроніки (IEEE).

В 2013 році вона отримала інженерну премію Фотонного товариства за досягнення.

У 2014 році П.Байвель отримала право читати Кліффорд Патерсон лекції[14].

А в 2015 році була нагороджений премією Королівської Академії інженерних наук Колін Кемпбелл Мітчелл.

П.Байвель у 2016 році була обрана членом Королівського товариства (FRS).[7]

Вона була призначена командувачем Ордена Британської імперії (CBE) в 2017 році за заслуги в інженерії.[15]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

П.Байвель  одружена з Анатолієм Зайцем — професором фізики Королівського коледжу Лондона.[16] Вони виховали двох дітей. 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Prabook — 2018.
  2. ↑ https://catalogue.libraries.london.ac.uk/record=b1588357
  3. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  6. ↑ https://royalsociety.org/people/polina-bayvel-12845
  7. ↑ а б Anon (2016). Professor Polina Bayvel FREng FRS. London: Royal Society. Архів оригіналу за 29 квітня 2016.
  8. ↑ IEEE Photonics Society 2010 Fellows. IEEE Photonics Society. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
  9. ↑ Member news: July 2014. Institute of Physics. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 18 липня 2017.
  10. ↑ Prof Polina Bayvel. London: ucl.ac.uk. Архів оригіналу за 30 квітня 2016.
  11. ↑ "И 20 лет, и 30 лет — живым не верится, что живы…" - Общество. Gazetya Vremya (рос.). 8 липня 2015. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
  12. ↑ Thompson, J. M. T. Visions of the Future: Physics and Electronics (англ.). Cambridge University Press. с. 208. ISBN 9780521805384. Процитовано 31 грудня 2016.
  13. ↑ Professor Polina Bayvel. Swindon: epsrc.ac.uk. Архів оригіналу за 30 квітня 2016.
  14. ↑ Communicating with Light: Clifford Paterson Lecture by Professor Polina Bayvel FREng на YouTube
  15. ↑

    You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist

  16. ↑ Parent-Carer Scientist: Polina Bayvel. London: Royal Society. Архів оригіналу за 30 квітня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Байвель_Поліна_Леопольдівна&oldid=40491107