Бакалюк Олег Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакалюк Олег Йосипович
Народився 28 жовтня 1942(1942-10-28) (81 рік)
м. Тернопіль, Україна
Країна  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність лікар
Alma mater Тернопільський медичний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Відомий завдяки: вчений-медик, педагог

Оле́г Йо́сипович Бакалю́к (нар. 28 жовтня 1942, м. Тернопіль) — український вчений-медик, педагог. Доктор медичних наук (1995), професор (1996).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Тернопільський медичний інститут (1964, нині університет). Працював лікарем-кардіологом у Казахстані (1964—1979). Від 1980 — у ТДМУ: асистент, доцент, професор (1996—1997) кафедри факультету терапії, професор кафедри шпитальної терапії № 2 (від 1997).

У січні 2008 — 2010 очолював кафедру «Безпеки життєдіяльності людини» Тернопільського національного економічного університету[1].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджує патогенез серцево-судинних захворювань, захворювань суглобів та нирок; розробляє немедикаментозні методи лікування (дозоване лікувальне голодування, мікрохвильова резонансна терапія).

Автор і співавтор більше ніж 270 наукових праць, у тому числі 2 монографій; має 9 винаходів і 3 патенти.

Автор статей у «Тернопільському енциклопедичному словнику».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]