Бакрадзе Давид Ілліч

Бакрадзе Давид Ілліч
Народився	21 січня 1912(1912-01-21) село Борі (Боріті) Шорапанського повіту Кутаїської губернії, тепер Хараґаульський муніципалітет, Грузія
Помер	13 грудня 1977(1977-12-13) (65 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання	пантеон Сабуртало
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	грузин
Діяльність	політик
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР і депутат Парламенту Грузії
Військове звання	підполковник
Партія	КПРС
Нагороди

Давид Ілліч Бакрадзе (21 січня 1912(19120121), село Борі (Боріті) Шорапанського повіту Кутаїської губернії, тепер Хараґаульський муніципалітет, Грузія — 13 грудня 1977, місто Тбілісі, тепер Грузія) — грузинський радянський державний діяч, командир партизанського загону. Депутат Верховної ради Грузинської РСР 4-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань. Герой Радянського Союзу (7.08.1944).

Життєпис

Народився в селянській родині. Навчався в середній школі, 1938 року закінчив Тбіліський лісотехнічний інститут.

Член ВКП(б) з 1938 року.

Після закінчення інституту був бригадиром на будівництві Сурамського перевалу Закавказької залізниці. З 1938 по 1940 рік працював у Архангельській області.

У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. Закінчив полкову школу і був призначений командиром гармати легкого артилерійського полку, який на початку німецько-радянської війни знаходився на Західному фронті. Брав участь у боях за місто Могильов. Під час відступу під Прилуками разом із товаришами потрапив в оточення, здався в німецький полон і в грудні 1941 року був кинутий у табір для військовополонених у місті Конотопі Сумської області.

Влітку 1942 року з групою товаришів утік із полону і вирішив перейти лінію фронту, щоб знову стати бійцем Червоної армії. Від Конотопу до Брянщини втікачі добиралися майже місяць. Наприкінці серпня 1942 року зупинилися у Землянських лісах, там зустрілися з партизанами. 12 вересня 1942 року Давида Бакрадзе було зараховано до партизанського загону та призначено командиром гармати. Бойові якості Бакрадзе проявилися під час рейду з'єднання під командуванням Сидора Ковпака на Правобережну Україну. 9 березня 1943 року Давид Бакрадзе був призначений командиром 9-ї партизанської роти. Брав участь у Карпатському рейді радянських партизан влітку 1943 року. Під час виходу із Карпат Давида Бакрадзе та групу його партизанів гітлерівці оточували 21 раз, але група весь час виривалася з кільця оточення.

У 1944 році під час рейду Першої Української партизанської дивізії за Західний Буг та в східні райони Польщі Давид Бакрадзе командував партизанським полком імені С. В. Руднєва. Цей полку під час рейду захопив міст через річку Німан та охороняв його від німецьких військ до приходу радянських частин. Загалом у двох рейдах полк під командуванням Давида Бакрадзе знищив 1500 солдатів і офіцерів противника, 4 паровози, 105 автомашин та танків, 5 залізничних та шосейних мостів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 серпня 1944 року «за винятково сміливі дії в тилу ворога, особистий героїзм та ініціативу, виявлені в партизанській боротьбі проти окупантів» Давиду Іллічу Бакрадзе присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

З 1945 року підполковник Давид Бакрадзе — в запасі.

З березня 1945 року — заступник народного комісара (з 1946 року — міністра) місцевої промисловості Грузинської РСР.

До 1965 року — керуючий тресту «Грузмармур» Грузинської РСР.

Помер 13 грудня 1977 року в Тбілісі. Похований на Сабурталінському цвинтарі Тбілісі.

Звання

• капітан
• майор
• підполковник

Нагороди

• Герой Радянського Союзу (7.08.1944)
• п'ять орденів Леніна (5.01.1944, 7.08.1944, 2.04.1966,)
• орден Вітчизняної війни І ст. (7.03.1943)
• орден Червоної Зірки (8.05.1944)
• Золотий хрест ордену Virtuti Militari IV-го класу (Польща) (1965)
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст. (20.08.1943)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Джерела

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред.. ред. коллегии И. Н. Шкадов. Москва: Воениздат, 1987. Т. 1 /Абаев — Любичев/. 911 с. (рос.)
• Бакрадзе Давид Ілліч