Балабан Борис Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балабан Борис Олександрович
Зображення
Зображення
Народився 23 грудня 1905 (5 січня 1906)
Харків, Російська імперія
Помер 8 березня 1959(1959-03-08) (53 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність актор, театральний режисер
Роки діяльності з 1922
Нагороди та премії
Заслужений артист УРСР

Балабан Борис Олександрович (21 грудня 1905, Харків — 8 березня 1959, Київ) — український театральний режисер. Заслужений артист УРСР з 1942 року. Автор постановки у театрі «Березіль» ревю «Чотири Чемберлени» (1931) на текст Костя Буревія та «Плацдарм» Ірчана (1932).

Життєпис[ред. | ред. код]

Один із засновників та художній керівник Першої державної музичної комедії (1929−1930). Постановки: «Орфей у пеклі», «Королева невідомого острову».

Інсценізував поему Тараса Шевченка «Сотник» (Білоцерківський пересувний театр, 1924), брав участь у постановці Шевченкового «Назара Стодолі» (1951), поставив драму О. Ільченка «Петербурзька осінь» (1954), обидві вистави — у Київському драматичному театрі імені Івана Франка.

Балабан — постановник театралізованих шевченківських вечорів (1930 — в Харкові, 1939 — в Ленінграді) і тематичного концерту «І вражою злою кров'ю волю окропіте», що його виконували на фронтах Другої світової війни.

Література[ред. | ред. код]

  • Балабан Борис Олександрович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 53.