Балдуїн I де Рамла
Балдуїн I де Рамла | |
---|---|
фр. Baudouin de Rama | |
Помер | 1138 |
Діяльність | феодал, поміщик |
Титул | lord of Ramlad[1] |
У шлюбі з | Étiennette de Naploused |
Діти | Renier of Ramlad[1] і Helvis of Ramlad[1] |
Балдуїн I де Рамла (фр. Baudouin de Rama, помер у 1138 р.) — каштелян і сеньйор Рамли в Єрусалимському королівстві з 1106 р. до своєї смерті.
В з 1106 році став королівським каштеляном Рамли. У 1120 році брав участь у Наблуському соборі.
У 1126 році каштелянія, яка також контролювала навколишню місцевість, була передана у феод Гуго II, який отримав титул графа Яффського і Балдуїн став його вассалом. Після повстання Гуго та подальшої конфіскації його володінь, Балдуїн отримав володіння Рамлою безпосередньо з рук Єрусалимського короля Фулька.
Балдуїна ототожнювали з Балдуїном Геструтським, лицарем, який вперше з'явився на Латинському Сході між 1102 і 1105 роками. Раптове зникнення Балдуїна Геструдського після цієї дати можна пояснити тим, що він отримав каштелянство Рамла і прийняв його як своє прізвище.
Від дружини Стефанії з Наблуса Болдуін мав двох дітей:
- Реньє
- Ельвіза, одружена (ймовірно, між 1120 та 1122 р.) на Барісані д'Ібелін, а після його смерті (1151) на Манасії з Гієргеса
- ↑ а б в Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families