Баня (Калуш)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баня
Калуш
Баня
Загальна інформація
49°02′19″ пн. ш. 24°22′29″ сх. д. / 49.03861° пн. ш. 24.37472° сх. д. / 49.03861; 24.37472Координати: 49°02′19″ пн. ш. 24°22′29″ сх. д. / 49.03861° пн. ш. 24.37472° сх. д. / 49.03861; 24.37472
Адмінодиниця Калуш
Поштовий індекс 77304
Головні вулиці вулиця Банянська, вулиця Максима Кривоноса, Вулиця Грабовського, вулиця Івана Виговського
Парки парк «Холм слави»
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim 6042947 ·R (Калуш)


Баня — один з районів малоповерхової садибної забудови Калуша, розміщений на правобережних схилах річки Сівка. Межує: на півдні — з центральною частиною міста, на сході — з районом міста Височанка, на півночі — з селом Копанки (через Сівку) і Заліссям (дачним районом міста), на заході — з районом міста Новий Калуш.

Історія[ред. | ред. код]

Відсутність збережених писемних документів за XIV ст. не дозволяє ні стверджувати, ні заперечувати існування села Баня до першої письмової згадки про село солеварів. Починаючи з 1565 року за матеріалами середньовічних королівських люстрацій детально відомі кількість жителів, їх імена, професійну діяльність, наявну власність.

Після заснування в 1782 році німецької колонії Новий Калуш село через неї поступово з′єдналося суцільною забудовою з містом і стало його районом поблизу калійної шахти та інших виробничих приміщень калійного виробництва[1]. В 1880 р. в селі налічувалося 668 мешканців та ще 67 у панському дворі.

1 січня 1925 р. приєднане до Калуша[2].

У 1980-х роках послідовно були закриті калійне виробництво і шахта «Калуш», електростанція. У 1990-х закрито дитсадок «Світлячок».

Сучасність[ред. | ред. код]

Район малоповерхової садибної забудови. Включає вулиці: Банянська, Виговського[3], Глінки, Грабовського, Калнишевського, Кривоноса,[4] Лепкого, Людкевича, Робітнича, Скрипника, Сухомлинського, Фабрична, Чайковського[5].

Частина району знаходиться в загрозливій зоні через просідання ґрунту над шахтними виробітками[6]. Межує з міським сміттєзвалищем.

Вулиця Робітнича охоплює ділянку площею 1,2 га з величними дубами віком понад 200 років і обхватом від 260 до 582 см та висотою 18-23 м[7].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Жителі району гуртуються довкола палацу культури «Мінерал».
  • Традиційно є окремим виборчим округом та виборчою дільницею.
  • Транспорт: автобусний маршрут № 8 "б" поновив рух після десятирічної перерви і відновлення мосту через Сівку 1 березня 2018 року[8].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]