Королівська люстрація
Королівська люстрація (від лат. lustrum — податковий або фінансовий період, люструм) — описи державних маєтків (інвентаризація королівських маєтків). Метою люстрації було встановлення складу податного населення, його грошових і натуральних повинностей, доходів королівських економій. Хоча УРЕ стверджує, що люстрація у феодальній Речі Посполитій і Литві вперше була запроваджена у XVI столітті[1], однак наявні матеріали люстрації Королівства Польського 1469 року[2].
Описи державних маєтностей у Речі Посполитій проводились для податкових і військових потреб і здійснювалися спочатку нерегулярно, а надалі (за ухвалою Польського Сейму 1562 року) — кожні п'ять років. Люстрації містили відомості про якість земель, кількість населення, господарські витрати, чистий прибуток маєтностей та ін. Вони складалися не адміністрацією маєтку, а спеціальними чиновниками — люстраторами або люстраційними комісіями, які виконували ще й ревізорські функції. Після поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII століття російський уряд зберіг до 1876 року проведення люстрацій на території колишніх польських володінь.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ УРЕ.- К., 1962.- т. 8. С. 319
- ↑ Regestr Poborowy/Ziemie Ruskie/Ruś Czerwona. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Люстрація [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 873. — 1000 екз.