Барбус вогняний
| ?Барбус вогненний | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Надряд: | Остаріофізи (Ostariophysi) |
| Ряд: | Коропоподібні (Cypriniformes) |
| Родина: | Коропові (Cyprinidae) |
| Рід: | Pethia |
| Вид: | Барбус вогненний |
| Біноміальна назва | |
| Pethia conchonius (Hamilton, 1822) | |
| Синоніми | |
|
Cyprinus conchonius Hamilton, 1822 | |
| Посилання | |
| Pethia conchonius | |
| Pethia conchonius | |
| 206746 | |
| 163710 | |
| 166646 | |
| 27708 | |
Барбус вогненний, або пунтіус конхоніус[1] (Pethia conchonius) — субтропічна прісноводна риба роду Pethia родини коропових. Вперше описана Френсісом Гамільтоном в 1822 році. Раніше зараховувалась до родів Barbus та Puntius.
До Європи була завезена в 1903 році[1].
Припускають, що незабаром рибка з'явилась і в Російській імперії. Припущення ґрунтується на повідомленні у 1906 році в Журналі «рос. Любитель природы» про одержання гібриду вогненного барбуса (вусача) і вуалехвоста[1].
Поширена в Бенгалії, стоячих водоймах Індії та інших країнах Південної Азії.

Тіло завдовжки 6-8 см, має сріблясто-золотистий блиск. Форма тіла нагадує форму тіла карася. Забарвлення самців: спина зеленувато-сіра або оливково-зелена, нижня частина тіла червона. Біля основи стебла хвостового плавця чорна пляма, боки світяться червоною міддю. Забарвлення самки тьмяніше, основний фон тіла — золотисто-жовтий. Плавці жовтувато-рожеві, кінчик спинного плавця чорний.
Протягом багатьох років любителі барбусів відбирали особин з оригінальним забарвленням та формою тіла. Особлива увага приділялась формі плавців. Зараз багато любителів утримують вуалеві форми, які за своїм виглядом нагадують маленьких вуалехвостів.
Утримувати і розмножувати вогненних барбусів неважко. До температури води риби не вибагливі. Оптимальна температура води 20-28 °C, але і значне зниження до 12 °C шкоди рибам не завдає. Хімічний склад води великого значення не має, pH 7-8, твердість 4-12о.
Найкраще себе почувають в яскраво освітленому видовженому акваріумі, де є вільне місце для плавання в середніх і верхніх шарах води. Для барбусів найкраще підходять акваріуми місткістю від 40-50 л.
- 1 2 3 Рудь М. П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с. ISBN 5-330-01196-5
- Рудь М. П. Акваріум школяра. — К.: Рад.шк., 1990. — 64 с. ISBN 5-330-01196-5
- Шереметьєв І. І. Акваріумні риби. — К.: Рад. шк., 1989. — 221 с. ISBN 5-330-00394-6
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Pethia conchonius на FishBase. Версія за червень 2024 року.