Баргузинський біосферний заповідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баргузинський біосферний заповідник
54°12′ пн. ш. 109°27′ сх. д. / 54.200° пн. ш. 109.450° сх. д. / 54.200; 109.450Координати: 54°12′ пн. ш. 109°27′ сх. д. / 54.200° пн. ш. 109.450° сх. д. / 54.200; 109.450
Країна  Росія[1]
Розташування Бурятія
Площа 3668,68 км²
Висота над р. м. 1215 м
Засновано 11 січня 1917
Вебсторінка zapovednoe-podlemorye.ru
Баргузинський біосферний заповідник. Карта розташування: Росія
Баргузинський біосферний заповідник
Баргузинський біосферний заповідник (Росія)
Мапа

CMNS: Баргузинський біосферний заповідник у Вікісховищі

Баргузинський біосферний заповідник (ББЗ) — один з найвідоміших заповідників Забайкалля.

Заповідник засновано 1916 року, для збереження та збільшення чисельності соболя (Martes zibellina). Баргузинський заповідник став першим в Російській імперії мисливським заповідником. Розташований в Бурятії, на західних схилах Баргузинського хребта, включаючи північно-східні береги озера Байкал та частину самого озера. Назва заповідника (і ареалу) походить від річки Баргузин. Площа заповідника складає 2482 км². Охороняються також гірські та тайгові ландшафти.

ББЗ розташований в екорегіоні Забайкальських хвойних лісів, також охоплює гірський регіон південної тайги, що простягається на схід і південь від берегів Байкалу на півдні Росії до північної Монголії. Клімат — субарктичний клімат з сухою зимою (Класифікація кліматів Кеппена (Dwc)) — з м'яким літом (лише 1–3 місяці вище 10 ° C) та холодною зимою, з щомісячними опадами менше однієї десятої частини самого вологого літнього місяця.[2][3]

Тут довгий час працював Є. М. Чернікін — дослідник популяції соболів, заслужений працівник охорони природи Бурятії, а також К. П. Філонов — російський та український зоолог.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+22&mode=all
  2. Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 7 травня 2022. Процитовано 14 вересня 2019.
  3. Dataset – Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 14 вересня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]