Барселона (футзальний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Барселона»
FC Barcelona.png
Повна назва Futbol Club Barcelona Alusport
Прізвисько Barça (Ба́рса),
Blaugrana (блауґра́на, пер. синьо-гранатові),
Culés (кулес, пер. дупи)
Коротка назва Барселона, Барса
Засновано 1978
1986
Населений пункт Барселона, Іспанія
Стадіон Палау Блауґрана
Вміщує 7585
Президент Іспанія Сандро Россель
Головний тренер Іспанія Марк Кармона
Ліга Прімера
2012/13 3
Домашня
Виїзна


ФК «Барсело́на» (кат. Futbol Club Barcelona Alusport) — футзальний клуб з Барселони (Каталонія, Іспанія), частина великого спортивного клубу «Барселона». Була заснована в 1978 році, але розформована в 1982. В 1986 році клуб було створено знову. Один з найвідоміших і найсильніших клубів Іспанії та світу.

Клуб також має другу команду під назвою «Барселона Б», яка виступає в Сегунді[1], жіночої команди немає.

Домашні матчі проводить у Палау Блауґрана (7585 місць)[2].

Історія[ред. | ред. код]

Початковий етап[ред. | ред. код]

Футзальна команда у «Барселони» з'явилася в 1976 році, тоді вона була складена з колишніх професійних футболістів, які грали в товариських турнірах та благодійних матчах. Першим офіційним турніром, в якому «Барселона» брала участь, був Різдвяний трофей, «Барса» в ньому перемогла. У вересні 1978 року було офіційно створено футзальну секцію[3], яка була заявлена в третій дивізіон чемпіонату Каталонії.

Зліт команди був стрімким: одразу був виграний третій дивізіон, в сезоні 1979/80 був виграний другий дивізіон і команда перейшла у вищий дивізіон Каталонії, де в двох своїх перших сезонах в «еліті» вигравала титул. Не зважаючи на такі успіхи, перед сезоном 1982/83, Рада директорів клубу прийняла рішення про розформування футзальної секції.

Вступ до Національної ліги футзалу[ред. | ред. код]

В 1986 році футзальну секцію було створено знову, оскільки почали проводитися загальнонаціональні турніри, такі як чемпіонат та кубок[3]. «Барселона» стала фіналістом Кубка Іспанії в сезоні 1987-88, а в наступному сезоні перемогла у цьому турнірі. Сезоном пізніше «Барселона», обігравши італійську «Рому» з рахунком 3:1 перемогла у першому розіграші Кубку володарів кубків, вигравши таким чином свій перший міжнародний трофей[4][5]. Всі ці турніри проводилися за підтримки приватних спонсорів, тому вважаються неофіційними.

Після об'єднанням змагань Королівської федерації та Асоціації футзалу, «Барселона» стала одним з перших учасників Національної ліги, яка складалася з 48 команд. «Барса» закінчила перший етап турніру на другому місці, а другий на останньому, тому не могла претендувати на потрапляння у плей-офф за титул.

Каталонська команда залишалася одним з найкращих клубів ліги, зайнявши третє місце у двох наступних сезонах і ставши півфіналістом сезону 1994/95, до введення регулярного чемпіонату в сезоні 1995/96. В 1997 році, незважаючи на невдалі результати в чемпіонаті, «Барселона» була запрошена бразильською командою «Інтер Ульбра» в Порту-Алегрі на «Мундіаліто» - перший неофіційний розіграш Міжконтинентального кубку[6]. «Барселона» зайняла друге місце на груповому етапі, обіграла у півфіналі нідерландську «Бунгу Мелаті» з рахунком 7:5, але у фіналі у додатковий час поступилася господаря з рахунком 2:4. Гравець «Барси» бразилець Алешандре став одним з найкращих бомбардирів турніру, забивши шість голів[7]. Через економічні труднощі «Барселона» була змушена скоротити частину бюджету на футзал і команда повинна була бути сформована тільки з гравців молодіжного складу. Врешті-решт, в сезоні 1997/98 «Барселона» опустилася до Срібного дивізіону, не зважаючи на 31 гол Андреу - майбутньої зірки іспанського футзалу.

Важкі роки[ред. | ред. код]

Перед командою була поставлена ціль повернутися у Почесний дивізіон, але вона посіла шосте місце в своєму першому сезоні в Срібному дивізіоні. Проте в сезоні 1999/2000, «Барсі» вдалося закінчити регулярний чемпіонат на другому місці і виграти плей-офф, щоб підвищитися у класі[3].

Тим не менш, їх повернення у Почесний дивізіон видалося гіршим, ніж очікувалося. Впродовж трьох сезонів каталонці займали останні місця перед зоною вильоту, поки в сезоні 2002/03 не опинилися на передостанньому місці, повернувшись в Срібний дивізіон.

Цього разу «Барселоні» знадобилося три сезони, щоб повернутися у Почесний дивізіон. Незважаючи на те, що команда займала перші місці у регулярному чемпіонаті, на стадії плей-офф її чекали невдачі. Так тривало до сезону 2005/06, коли під керівництвом Марка Кармони «Барселона» перемогла «Гальдар» і підвищилася у класі.

Професіоналізація клубу[ред. | ред. код]

Палау Блауґрана - спорткомлекс «Барселони»

Після потрапляння у Почесний дивізіон, президент клубу Жуан Лапорта (колишній гравець у футзал у 1980-х роках) збільшив інвестиції в футзальну команду. Команді було встановлено стабільне фінансування у межах 5% від того прибутку, який клуб «Барселона» заробляє загалом[8]. Марк Кармона залишився на посту тренера, і клуб уклав контракти з гравцями міжнародного рівня, наприклад, такими як Хаві Родрігес, зірка «Плайас де Кастельон»[3]. 14 вересня 2006 року футзальна команда стала професіональною і, як й інші спортивні секції «Барселони», отримала можливість залучати спонсорів: Senseit (2007-2008), MOBICAT (2008-2010[9]) і Alusport (2010-теперішній час).

Під керівництвом Марка Кармони «Барса» з кожним сезоном покращувала результат. Хоча в першому сезоні «Барсі» довелося докласти неабияких зусиль для збереження місця в елітному дивізіоні, вже в наступному сезоні 2007/08 команда посіла шосте місце в регулярному чемпіонаті, таким чином, отримавши право виступити на стадії плей-офф, і поборотися за титул вперше за 11 років. В сезоні 2008/09 «Барса» фінішувала третьою, але програла у чвертьфіналі. У наступному році «Барса» повернулася до боротьби за титул і дійшла до півфіналу. Перед сезоном 2010/11 «Барселона» значно підсилила склад, туди перейшли найкращий бомбардир попереднього чемпіонату бразилець Вілде, один з лідерів іспанської збірної Торрас[10] і перспективний Лін. В цьому сезоні «Барселона» разом зі своїм тренером Марком Кармоною увійшла в історію, вигравши всі чотири турніри, у яких брала участь. Спочатку був виграний Кубок Каталонії, потім був виграний перший офіційний титул в футзалі - Кубок Іспанії, у фінальному матчі був переможений чемпіон «Ель Посо Мурсія», а згодом перемога у першому розіграші Королівського кубка Іспанії, був переможений інший іспанський суперклуб «Інтер Мовістар»[11]. 26 червня 2011 року команда завершила сезон перемогою у чемпіонаті[12].

Наступний сезон вийшов не менш успішнішим, команда виграла усі турніри, в яких брала участь - до чемпіонату[13], кубку та королівського кубку 29 квітня 2012 року додалася перемога над «Динамо» (Москва) у фіналі Кубку УЄФА в Павельо Барріс Норд, що зробило футзальну секцію п'ятою, яка добивалася європейського успіху, після футбольної, баскетбольної, гандбольної та хокею на роликах.

Сезон за сезоном[ред. | ред. код]

Сезон Дивізіон Місце Кубок Іспанії
1989/90 Почесний дивізіон 2
1990/91 Почесний дивізіон 6
1991/92 Почесний дивізіон 3
1992/93 Почесний дивізіон 6
1993/94 Почесний дивізіон 4
1994/95 Почесний дивізіон 5
1995/96 Почесний дивізіон 11
1996/97 Почесний дивізіон 6
1997/98 Почесний дивізіон 17
1998/99 Срібний дивізіон 6
1999/00 Срібний дивізіон 2
2000/01 Почесний дивізіон 14
Сезон Дивізіон Місце Кубок Іспанії
2001/02 Почесний дивізіон 12
2002/03 Почесний дивізіон 15
2003/04 Срібний дивізіон 2
2004/05 Срібний дивізіон 1
2005/06 Срібний дивізіон 2
2006/07 Почесний дивізіон 13
2007/08 Почесний дивізіон 6
2008/09 Почесний дивізіон 3
2009/10 Почесний дивізіон 5
2010/11 Почесний дивізіон 1 Перемога
2011/12 Прімера 1 Перемога
2012/13 Прімера 1 Перемога

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Неофіційні:

  • Володар Кубка володарів кубків: 1990
  • Переможець Різдвяного турніру
  • Чемпіон регіонального чемпіонату в 1-му дивізіоні (3): 1981, 1982, 1992
  • Чемпіон регіонального чемпіонату в 2-му дивізіоні: 1980
  • Чемпіон регіонального чемпіонату в 3-му дивізіоні: 1979

Склад[ред. | ред. код]

На 7 лютого 2013 року

Гравець Повне ім'я Позиція Національність
1 Крістіан Крістіан Домінгес Барріос Воротар Іспанія
28 Пако Седано Франциско Седано Антолін Воротар Іспанія
2 Айкардо Хесус Назарет Айкардо Коллантес Захисник Іспанія
3 Торрас Хорді Торрас Бадоса Захисник Іспанія
4 Арі Арі Сантос Захисник Бразилія
5 Ґабрієл Ґабрієл да Сілва Діас Нападник Бразилія
8 Лін Анхель Веласко Маруган Нападник Іспанія
9 Серхіо Лозано Серхіо Лозано Мартінес Нападник Іспанія
10 Ігор Ігор Рафаел Ліма де Соуза Півзахисник Бразилія
11 Саад Саад Ассіс Нападник Бразилія Італія
6 Фернандао Фернандо Масіел Гонсалвес Півзахисник Бразилія Іспанія
13 Вілде Вілде Гомес да Сілва Нападник Бразилія

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Бюджет клубу становить 5 млн. євро[19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Профіль «Барселони Б» на офіційному сайті клубу англ.
  2. Профіль клубу на сайті Іспанської ліги ісп.
  3. а б в г HISTÒRIA DE LA SECCIÓ DE FUTBOL SALA (каталонська)
  4. Los campeones de la Recopa entregaron su trofeo a Núñez ісп.
  5. Цей трофей не має відношення до Кубку володарів кубків. Цей матч був організований газетою El Mundo Deportivo і не мав продовження.
  6. Журнал «Футбол пять на пять», № 4 (12), осінь/зима 1997 року
  7. 1st Intercontinental Futsal Cup англ.
  8. Юнайтед, но не МЮ, футзальная Барса и команда из деревни(рос.)
  9. Mobicat se convierte en el patrocinador principal de la sección ісп.
  10. Вильде и Торрас - в Барселоне (рос.)
  11. El Barça Alusport aconsegueix la primera edició de la Copa del Rei davant l'Inter Movistar (4-3) (каталонська)
  12. Barça Alusport, campió de Lliga! (3-2) (каталонська)
  13. El F.C Barcelona Alusport se proclama campeón de la LNFS ісп.
  14. Список трофеїв (каталонська)
  15. EL FC BARCELONA ES PROCLAMA CAMPIÓ DE LA COPA CATALUNYA (ісп.)
  16. «Барселона» выиграла Кубок Каталонии (рос.)
  17. AGLA FUTSAL AWARDS 2012 - BEST CLUB OF THE WORLD (англ.)
  18. Барселона Алуспорт – лучшая команда Каталонии 2012 года (рос.)
  19. Степан МЕЛЬНИЧУК: «Кроки, які ми зробили, вони на поверхні»

Посилання[ред. | ред. код]