Барселона (футзальний клуб)
Повна назва | Fútbol Club Barcelona (Fútbol Sala) | |||
Прізвисько | Barça (Ба́рса), Blaugrana (блауґра́на, пер. синьо-гранатові), Culés (кулес, пер. дупи) | |||
Коротка назва | Барселона, Барса | |||
Засновано | 1978 | |||
Населений пункт | Барселона, Іспанія | |||
Стадіон | Палау Блауґрана | |||
Вміщує | 7585 | |||
Президент | Хосеп Бартомеу | |||
Головний тренер | Андреу Плаза | |||
Ліга | Прімера | |||
2017/18 | 2 | |||
|
ФК «Барсело́на» (кат. Futbol Club Barcelona) — футзальний клуб з Барселони (Іспанія), який через спонсорський контракт має назву «Барселона Ласса»[1], частина великого спортивного клубу «Барселона». Був заснований 1978 року, але розформований 1982 року. 1986 року клуб було створено знову. Один з найвідоміших і найсильніших клубів Іспанії та світу.
Клуб також має другу команду під назвою «Барселона Б», яка виступає в Сегунді[2], жіночої команди немає.
Домашні матчі проводить у Палау Блауґрана (7585 місць)[3].
Футзальна команда у «Барселони» з'явилася в 1976 році, тоді вона була складена з колишніх професійних футболістів, які грали в товариських турнірах та благодійних матчах. Першим офіційним турніром, в якому «Барселона» брала участь, був Різдвяний трофей, «Барса» в ньому перемогла. У вересні 1978 року було офіційно створено футзальну секцію[4], яка була заявлена в третій дивізіон чемпіонату Каталонії.
Зліт команди був стрімким: одразу був виграний третій дивізіон, в сезоні 1979/80 був виграний другий дивізіон і команда перейшла у вищий дивізіон Каталонії, де в двох своїх перших сезонах в «еліті» вигравала титул. Не зважаючи на такі успіхи, перед сезоном 1982/83, Рада директорів клубу ухвалила рішення про розформування футзальної секції.
У 1986 році футзальну секцію було створено знову, оскільки почали проводитися загальнонаціональні турніри, такі як чемпіонат та кубок[4]. «Барселона» стала фіналістом Кубка Іспанії в сезоні 1987-88, а в наступному сезоні перемогла у цьому турнірі. Сезоном пізніше «Барселона», обігравши італійську «Рому» з рахунком 3:1 перемогла у першому розіграші Кубку володарів кубків, вигравши таким чином свій перший міжнародний трофей[5][6]. Всі ці турніри проводилися за підтримки приватних спонсорів, тому вважаються неофіційними.
Після об'єднанням змагань Королівської федерації та Асоціації футзалу, «Барселона» стала одним з перших учасників Національної ліги, яка складалася з 48 команд. «Барса» закінчила перший етап турніру на другому місці, а другий на останньому, тому не могла претендувати на потрапляння у плей-офф за титул.
Каталонська команда залишалася одним з найкращих клубів ліги, зайнявши третє місце у двох наступних сезонах і ставши півфіналістом сезону 1994/95, до введення регулярного чемпіонату в сезоні 1995/96. В 1997 році, незважаючи на невдалі результати в чемпіонаті, «Барселона» була запрошена бразильською командою «Інтер Ульбра» в Порту-Алегрі на «Мундіаліто» - перший неофіційний розіграш Міжконтинентального кубку[7]. «Барселона» зайняла друге місце на груповому етапі, обіграла у півфіналі нідерландську «Бунгу Мелаті» з рахунком 7:5, але у фіналі у додатковий час поступилася господаря з рахунком 2:4. Гравець «Барси» бразилець Алешандре став одним з найкращих бомбардирів турніру, забивши шість голів[8]. Через економічні труднощі «Барселона» була змушена скоротити частину бюджету на футзал і команда повинна була бути сформована тільки з гравців молодіжного складу. Врешті-решт, в сезоні 1997/98 «Барселона» опустилася до Срібного дивізіону, не зважаючи на 31 гол Андреу - майбутньої зірки іспанського футзалу.
Перед командою була поставлена ціль повернутися у Почесний дивізіон, але вона посіла шосте місце в своєму першому сезоні в Срібному дивізіоні. Проте в сезоні 1999/2000, «Барсі» вдалося закінчити регулярний чемпіонат на другому місці і виграти плей-офф, щоб підвищитися у класі[4].
Тим не менш, їх повернення у Почесний дивізіон видалося гіршим, ніж очікувалося. Впродовж трьох сезонів каталонці займали останні місця перед зоною вильоту, поки в сезоні 2002/03 не опинилися на передостанньому місці, повернувшись в Срібний дивізіон.
Цього разу «Барселоні» знадобилося три сезони, щоб повернутися у Почесний дивізіон. Незважаючи на те, що команда займала перші місці у регулярному чемпіонаті, на стадії плей-офф її чекали невдачі. Так тривало до сезону 2005/06, коли під керівництвом Марка Кармони «Барселона» перемогла «Гальдар» і підвищилася у класі.
Після потрапляння у Почесний дивізіон, президент клубу Жуан Лапорта (колишній гравець у футзал у 1980-х роках) збільшив інвестиції в футзальну команду. Команді було встановлено стабільне фінансування у межах 5% від того прибутку, який клуб «Барселона» заробляє загалом[9]. Марк Кармона залишився на посту тренера, і клуб уклав контракти з гравцями міжнародного рівня, наприклад, такими як Хаві Родрігес, зірка «Плайас де Кастельон»[4]. 14 вересня 2006 року футзальна команда стала професіональною і, як й інші спортивні секції «Барселони», отримала можливість залучати спонсорів: Senseit (2007-2008), MOBICAT (2008-2010[10]) і Alusport (2010-теперішній час).
Під керівництвом Марка Кармони «Барса» з кожним сезоном покращувала результат. Хоча в першому сезоні «Барсі» довелося докласти неабияких зусиль для збереження місця в елітному дивізіоні, вже в наступному сезоні 2007/08 команда посіла шосте місце в регулярному чемпіонаті, таким чином, отримавши право виступити на стадії плей-оф, і поборотися за титул вперше за 11 років. В сезоні 2008/09 «Барса» фінішувала третьою, але програла у чвертьфіналі. У наступному році «Барса» повернулася до боротьби за титул і дійшла до півфіналу. Перед сезоном 2010/11 «Барселона» значно підсилила склад, туди перейшли найкращий бомбардир попереднього чемпіонату бразилець Вілде, один з лідерів іспанської збірної Торрас[11] і перспективний Лін. В цьому сезоні «Барселона» разом зі своїм тренером Марком Кармоною увійшла в історію, вигравши всі чотири турніри, у яких брала участь. Спочатку був виграний Кубок Каталонії, потім був виграний перший офіційний титул в футзалі - Кубок Іспанії, у фінальному матчі був переможений чемпіон «Ель Посо Мурсія», а згодом перемога у першому розіграші Королівського кубка Іспанії, був переможений інший іспанський суперклуб «Інтер Мовістар»[12]. 26 червня 2011 року команда завершила сезон перемогою у чемпіонаті[13].
Наступний сезон вийшов не менш успішнішим, команда виграла усі турніри, в яких брала участь - до чемпіонату[14], кубку та королівського кубку 29 квітня 2012 року додалася перемога над «Динамо» (Москва) у фіналі Кубку УЄФА в Павельо Барріс Норд, що зробило футзальну секцію п'ятою, яка добивалася європейського успіху, після футбольної, баскетбольної, гандбольної та хокею на роликах.
|
|
|
Сезон | Регулярний чемпіонат | Плей-оф | Кубок Короля |
Суперкубок | Кубок Іспанії |
Кубок УЄФА |
Тренер | Президент | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Місце | І | В | Н | Н | МЗ | МП | О | Місце | І | В | Н | Н | МЗ | МП | ||||||||
2006/2007 | 1ªD | 13º | 30 | 8 | 7 | 15 | 80 | 107 | 31 | Не класифікувались | Марк Кармона | Жуан Лапорта | ||||||||||
2007/2008 | 1ªD | 6º | 30 | 13 | 6 | 11 | 103 | 85 | 45 | 1/2 | 4 | 2 | 0 | 2 | 15 | 10 | Марк Кармона | Жуан Лапорта | ||||
2008/2009 | 1ªD | 28 | 16 | 5 | 7 | 97 | 57 | 57 | 1/4 | 2 | 0 | 0 | 2 | 6 | 10 | 1/2 | Марк Кармона | Жуан Лапорта | ||||
2009/2010 | 1ªD | 5º | 30 | 17 | 6 | 7 | 97 | 57 | 57 | 1/2 | 5 | 2 | 0 | 3 | 15 | 16 | 1/2 | Марк Кармона | Жуан Лапорта | |||
2010/2011 | 1ªD | 30 | 22 | 4 | 4 | 127 | 63 | 70 | 1º | 9 | 7 | 0 | 2 | 34 | 19 | 1º | 1º | Марк Кармона | Сандро Розель | |||
2011/2012 | 1ªD | 30 | 23 | 5 | 2 | 149 | 65 | 74 | 1º | 9 | 7 | 0 | 2 | 39 | 29 | 1º | 2º | 1º | 1º | Марк Кармона | Сандро Розель | |
2012/2013 | 1ªD | 26 | 22 | 1 | 3 | 133 | 45 | 67 | 1º | 9 | 7 | 0 | 2 | 29 | 23 | 1º | 1/2 | 1º | 3º | Марк Кармона | Сандро Розель | |
2013/2014 | 1ªD | 28 | 21 | 5 | 2 | 115 | 46 | 68 | 1/2 | 5 | 3 | 0 | 2 | 18 | 9 | 1º | 1º | 1/2 | 1º | Марк Кармона | Розель і Бартомеу | |
2014/2015 | 1ªD | 30 | 24 | 2 | 4 | 145 | 67 | 74 | 1/2 | 6 | 3 | 0 | 3 | 25 | 27 | 1/2 | _ | 2º | 2º | Марк Кармона | Бартомеу | |
2015/2016 | 1ªD | 30 | 23 | 5 | 2 | 157 | 78 | 74 | 2º | 8 | 5 | 0 | 3 | 26 | 21 | 1/2 | _ | 1/2 | _ | Марк Кармона | Бартомеу | |
2016/2017 | 1ªD | 30 | 22 | 4 | 4 | 135 | 70 | 70 | 2º | 10 | 6 | 0 | 4 | 36 | 28 | 1/8 | _ | 1/4 | _ | Андреу Плаза | Бартомеу | |
2017/2018 | 1ªD | 30 | 22 | 4 | 4 | 149 | 66 | 70 | 2º | 9 | 6 | 0 | 3 | 30 | 24 | 1º | _ | 1/4 | 3º | Андреу Плаза | Бартомеу | |
2018/2019 | 1ªD | 30 | 21 | 4 | 5 | 134 | 65 | 67 | 1º | 11 | 7 | 0 | 4 | 39 | 26 | 1º | 1º | 1º | 3º | Андреу Плаза | Бартомеу | |
2019/2020 | 1ªD | 23 | 17 | 3 | 3 | 107 | 60 | 54 | 1/4 | 1 | 0 | 0 | 1 | 2 | 3 | 1º | 2º | 1º | 1º | Андреу Плаза | Бартомеу | |
2020/2021 | 1ªD | 34 | 19 | 6 | 9 | 109 | 63 | 66 | 1/4 | 2º | 2º | Андреу Плаза | Бартомеу і Лапорта | |||||||||
Сезон | Місце | І | В | Н | Н | МЗ | МП | О | Місце | І | В | Н | Н | МЗ | МП | Кубок Короля |
Суперкубок | Кубок Іспанії |
Кубок УЄФА |
Тренер | Президент | |
Регулярний чемпіонат | Плей-оф | |||||||||||||||||||||
Дані актуальні на 2021 рік. |
Турнір | Титул | Віце-чемпіон |
---|---|---|
Міжконтинентальний кубок (0/1) | 1996 | |
Кубок УЄФА / Ліга чемпіонів УЄФА (2/1) | 2011-2012, 2013-2014, 2019-2020, 2021-2022 | 2014-2015, 2020-2021 |
Кубок володарів кубків (1/0) | 1990 |
Турнір | Титул | Віце-чемпіон |
---|---|---|
Чемпіон Іспанії (4/3) | 2010-2011, 2011-2012, 2012-2013, 2018-2019. | 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018. |
Кубок Іспанії (НЛФ) (4/1) | 2011, 2012, 2013, 2019. | 2015. |
Кубок Іспанії (КІФФ) (1/0) | 1989[15]. | |
Кубок Короля Іспанії (5/0) | 2010-2011, 2011-2012, 2012-2013, 2013-2014, 2017-2018 (Рекорд). | |
Суперкубок Іспанії (1/1) | 2013. | 2011. |
Сегунда (1/3) | 2004-2005 | 1999-2000, 2003-2004, 2005-2006 |
Турнір | Титул | Віце-чемпіон |
---|---|---|
Кубок Каталонії (10/1) | 1999-2000, 2008-09, 2009-2010, 2010-2011[16], 2013-2014[17], 2014-2015, 2015-2016,2016-2017,2017-2018, 2018-2019 (Рекорд) | 2012-2013 |
Неофіційні:
- Чемпіон регіонального чемпіонату в 1-му дивізіоні (3): 1981, 1982, 1992
- Чемпіон регіонального чемпіонату в 2-му дивізіоні: 1980
- Чемпіон регіонального чемпіонату в 3-му дивізіоні: 1979
На 7 лютого 2013 року
№ | Гравець | Повне ім'я | Позиція | Національність |
---|---|---|---|---|
1 | Крістіан | Крістіан Домінгес Барріос | Воротар | |
28 | Пако Седано | Франциско Седано Антолін | Воротар | |
2 | Айкардо | Хесус Назарет Айкардо Коллантес | Захисник | |
3 | Торрас | Хорді Торрас Бадоса | Захисник | |
4 | Арі | Арі Сантос | Захисник | |
5 | Ґабрієл | Ґабрієл да Сілва Діас | Нападник | |
8 | Лін | Анхель Веласко Маруган | Нападник | |
9 | Серхіо Лозано | Серхіо Лозано Мартінес | Нападник | |
10 | Ігор | Ігор Рафаел Ліма де Соуза | Півзахисник | |
11 | Саад | Саад Ассіс | Нападник | |
6 | Фернандао | Фернандо Масіел Гонсалвес | Півзахисник | |
13 | Вілде | Вілде Гомес да Сілва | Нападник |
- ↑ Lassa Tyres, nuevo patrocinador principal de las secciones profesionales del Barça. mundodeportivo.com (ісп.) . Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ Профіль «Барселони Б» на офіційному сайті клубу [Архівовано 1 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Профіль клубу на сайті Іспанської ліги [Архівовано 16 лютого 2013 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ а б в г HISTÒRIA DE LA SECCIÓ DE FUTBOL SALA [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.] (каталонська)
- ↑ Los campeones de la Recopa entregaron su trofeo a Núñez [Архівовано 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Цей трофей не має відношення до Кубку володарів кубків. Цей матч був організований газетою El Mundo Deportivo і не мав продовження.
- ↑ Журнал «Футбол пять на пять», № 4 (12), осінь/зима 1997 року
- ↑ 1st Intercontinental Futsal Cup. Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 9 жовтня 2007.
- ↑ Юнайтед, но не МЮ, футзальная Барса и команда из деревни [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Mobicat se convierte en el patrocinador principal de la sección [Архівовано 31 липня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Вильде и Торрас - в Барселоне (рос.)
- ↑ El Barça Alusport aconsegueix la primera edició de la Copa del Rei davant l'Inter Movistar (4-3) [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (каталонська)
- ↑ Barça Alusport, campió de Lliga! (3-2) [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (каталонська)
- ↑ El F.C Barcelona Alusport se proclama campeón de la LNFS[недоступне посилання з серпня 2019] (ісп.)
- ↑ Список трофеїв [Архівовано 14 червня 2012 у Wayback Machine.] (каталонська)
- ↑ EL FC BARCELONA ES PROCLAMA CAMPIÓ DE LA COPA CATALUNYA[недоступне посилання з серпня 2019] (ісп.)
- ↑ «Барселона» выиграла Кубок Каталонии[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
- ↑ AGLA FUTSAL AWARDS 2012 - BEST CLUB OF THE WORLD [Архівовано 31 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Барселона Алуспорт – лучшая команда Каталонии 2012 года (рос.)
- ↑ Степан МЕЛЬНИЧУК: «Кроки, які ми зробили, вони на поверхні». Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 23 червня 2013.
- Офіційний сайт [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Профіль клубу на сайті УЄФА [Архівовано 20 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Деякі факти про "Барселону" на сайті УЄФА (англ.)