Барселона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барселона
Barcelona
Герб Прапор
Герб Барселони
Барселона
Розташування міста Барселона
Основні дані

41°23′ пн. ш. 2°11′ сх. д. / 41.383° пн. ш. 2.183° сх. д. / 41.383; 2.183

Країна Іспанія Іспанія
Регіон Каталонія
Засноване ІІІ століття до Р.Х.
Населення 1 611 822 (2013)
Агломерація 4 604 000 (2013)[1]
Площа міста 100.4 км²
Поштові індекси 08001–08080
Телефонний код 34 93
Поділ міста 10 міських районів
Міська влада
Веб-сторінка http://www.bcn.cat/
Мер міста Жо́рді Ере́у-і-Буе́ (кат. Jordi Hereu i Boher, PSC)

Commons-logo.svg Барселона у Вікісховищі

Барсело́на (кат. Barcelona, вимовляється літературною каталанською [bəɾsəł'onə], у півн.-зах. діалектах [baɾseł'onɛ], у валенсійському діалекті [baɾseł'ona], алгерським діалектом [balsaɾ'ona], ісп. Barcelona, вимовляється [baɾθeˈlona], окситан. Barcelona, фр. Barcelone, вимовляється [baʁseˈlɔn]) — місто в Іспанії, столиця автономної області Каталонії і провінції Барселона.

У місті площею 100,4 км² проживає 1.611.822 (2013) жителів. Агломерація Барселони (місто та його передмістя) налічує 4.604.000 осіб (2013)[2]. Місто є другим за чисельністю населення в Іспанії після столиці Мадрида.

Барселона лежить на частині узбережжя Середземного моря (кат. la costa de la mar Mediterrània), що називається Коста-дель-Маресме, на північ від Коста Брава і на півдні від Коста-дель-Гарраф. Це важливий морський порт. Місто за 160  км від Піренеїв. У Барселоні відбувалися Всесвітні виставки у 1888 та 1929 роках, літні Олімпійські ігри 1992 року, Всесвітній форум культур у 2004 році та інші заходи світового рівня.

Жителі називають місто «Барна», загальна абревіатура для міста BCN, яка також є кодом IATA для її аеропорту Барселона-ель-Прат (кат. Aeroport de Barcelona — el Prat).

Етимологія назви міста[ред.ред. код]

Існує гіпотеза, що місто названо на честь карфагенського генерала Гамількара Барки (лат. Hamilcar Barca), батька Ганнібала. Прізвище Барка походить від фінікійського слова Phoenician gimel.svgPhoenician res.svgPhoenician beth.svg [bʔrʔk], що означає «блискавка». Перша зафіксована назва міста — Барсіно (ібер. Barcino, у непрямих відмінках Barcinone). У середньовіччі фіксувалися інші варіанти написання назви міста — найчастіше BarçalonaXIII ст.), BarchinonaXIV та XV ст.), BarchelonaXV ст.), Barchenona тощо.

Населення[ред.ред. код]

Населення міста (у 2009 р.) становить 1.621.537 осіб (з них ті, які мають: менше 14 років — 11,8 %, від 15 до 64 — 67,8 %, понад 65 років — 20,3 %). У 2006 р. народжуваність становила 14850 осіб, смертність — 15671 особа, зареєстровано 5795 шлюбів. Середня тривалість життя у 2008 р. становила: чоловіки — 79 років, жінки — 85,2 року. У 2001 р. активне населення становило 723983 особи, з них безробітних — 78564 особи.

Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р., 993.280 народилися в Каталонії (з них 890.488 осіб у тому самому районі, або кумарці), 385.678 осіб приїхало з інших областей Іспанії, а 124.926 осіб приїхало з-за кордону.

Університетську освіту має 20,2 % міського населення.

У 2001 р. нараховувалося 594.452 домогосподарства (з них 26,2 % складалися з однієї особи, 29,8 % з двох осіб, 21,2 % з 3 осіб, 16,3 % з 4 осіб, 4,6 % з 5 осіб, 1,3 % з 6 осіб, 0,3 % з 7 осіб, 0,2 % з 8 осіб і 0,2 % з 9 і більше осіб).

Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності: у сільському господарстві — 0,4 %, у промисловості — 18 %, на будівництві — 6,1 % і у сфері обслуговування — 75,5 %.

У муніципалітеті або у власному районі (кумарці) працює 765.898 осіб, поза районом — 143.616 осіб.

Зростання населення[ред.ред. код]

Зростання населення
1497 п 1515 п 1553 п 1717 1787 1857 1877 1887 1900
6.166 6.613 - 35.928 100.160 235.060 353.853 405.913 544.137
1910 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1990
595.732 721.869 1.005.565 1.081.175 1.280.179 1.557.863 1.745.142 1.754.900 1.707.286
1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 -
1.630.635 1.630.867 1.508.805 1.505.581 1.496.266 1.527.190 1.578.546 1.605.602 -
1497-1553: населення, обкладене податком (п); 1717-1981: наявне населення; 1990- : зареєстроване населення

З 1787 р. до складу Барселони включено муніципалітет Бальбону (нині квартал Бальбона), у 1860 р. муніципалітет Барсалунету, у 1897 р. муніципалітети Лас Кортс, Ґрасію, Сант Андреу да Палума, Сан Жарвасі да Касолас, Сан Марті да Прубансалс, Сантс та Бальбідреру, у 1904 р. муніципалітет Орту, у 1930 р. муніципалітет Сарію. Дані для Барселони по всіх роках є сумою даних по всіх названих вище муніципалітетах.

Доходи населення[ред.ред. код]

У 2002 р. доходи населення розподілялися таким чином:

Доходи населення за статтями доходів
Рік 2002 р. 2001 р.
Заробітна платня 60,8 % 62,8 %
Доходи від ведення бізнесу 23,7 % 22 %
Соціальна допомога 15,5 % 15,3 %
 

Безробіття[ред.ред. код]

У 2007 р. нараховувалося 52 921 безробітний (у 2006 р. — 56.567 безробітних), з них чоловіки становили 44,6 %, а жінки — 55,4 %.

Економіка[ред.ред. код]

Докладніше у статті Економіка Барселони
Ділова частина Барселони
На набережній Барселони

Барселона була одним з перших районів континентальної Європи, в якому почалася індустріалізація. До середини XIX століття Барселона стала важливим центром текстильної промисловості і машинобудування. Після цього промислове виробництво відігравало визначальну роль в історії міста. Проте, як і в інших сучасних містах, обслуговуючий сектор економіки починає переважати над виробничим.

Барселона — столиця автономної області Каталонія, яка створює майже чверть ВВП Іспанії[3]. ВВП Барселонської агломерації у 2008 році становив 177 млрд. €, тоді як ВВП самого міста Барселони — 64 521 млрд. €, або 39 900 € на одну особу. Це робить Барселону четвертим найбагатшим містом Європи та 35-м містом за розміром економіки у світі.[4]

У галузевій структурі валової доданої вартості у 2008 році перше місце посідають сфери бізнес-послуг та нерухомості — 24,35 %, наступними йдуть комунальні послуги — 20,71 %, промисловість (12,68 %), торгівля і побутовий ремонт (11,57 %), транспорт (9,57 %), готельна справа (7,50 %), фінансове посередництво (7,02 %), будівництво (6,64 %)[5].

На базі довізної сировини та палива й електроенергії гірських річок у місті працюють великі заводи текстильної, машинобудівної (мотори, складання автомобілів, літаків, устаткування для сільського господарства, транспорту, текст. машини), хімічної, харчової, цементної та інших галузей промисловості. Бавовняні фабрики Барселони і передмість дають майже 3/4 текст. продукції Іспанії. У промисловості Барселони істотним є іноземний капітал, зокрема англійський і американський.

Барселона серед лідерів європейських туристичних міст — 5-те місце за кількістю гостей, будучи при цьому одним з туристичних напрямків, що найменше постраждали від кризи 2009 р. У 2009 р. місто відвідали 6,5 млн осіб, а кількість ночівель у готелях усіх рівнів і класів досягло 12,8 млн (69 % гостей міста прибули з-за кордону). Найбільше туристів, окрім Іспанії (31 %), прибуло з Італії (8,4 %), Великобританії (8,1 %), Франції (7,7 %), США (7,4 %), Німеччини (5,2 %).

Окрім того, Барселона залишається лідером круїзного туризму серед середземноморських портових міст, при цьому пасажиропотік становить понад 2 млн осіб на рік. За даними Міжнародної асоціації конгресів та конвенцій (ICCA), Барселона посідає 2-ге місце у світі, поступившись лише Лондону, за кількістю проведених виставок та конгресів.

Порт Барселони за вантажообігом є третім (після Картахени та Більбао) в Іспанії. Залізницями і шосейними шляхами Барселона зв'язана з Мадридом, Валенсією і містами Франції.

Житловий фонд[ред.ред. код]

У 2001 р. 18,8 % усіх родин (домогосподарств) мали житло площею до 59 м², 51,3 % — від 60 до 89 м², 21,8 % — від 90 до 119 м² і 8,2 % — понад 120 м².

З усіх будівель у 2001 р. 20,2 % були одноповерховими, 13,5 % — двоповерховими, 7,9 % — триповерховими, 8,4 % — чотириповерховими, 12,9 % — п'ятиповерховими, 12,5 % — шестиповерховими, 8,9 % — семиповерховими, 15,6 % — з вісьмома та більше поверхами.

Автопарк[ред.ред. код]

Автомобілі, зареєстровані у місті, за призначенням
Рік 2006 р. 2005 р.
Приватні автомобілі 66,2 % 67,6 %
Мотоцикли 19,6 % 18,2 %
Вантажівки 12 % 12 %
Трактори 0,3 % 0,3 %
Автобуси та ін. 1,9 % 1,8 %
Усього автомобілів 910.883 шт. 919.248 шт.
 

Вживання каталанської мови[ред.ред. код]

У 2001 р. каталанську мову у місті розуміли 95,1 % усього населення (у 1996 р. — 96,4 %), вміли говорити нею 74,6 % (у 1996 р. — 77,7 %), вміли читати 75 % (у 1996 р. — 76 %), вміли писати 47,1 % (у 1996 р. — 45,5 %). Не розуміли каталанської мови 4,9 %.

Політичні уподобання[ред.ред. код]

У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 р. взяло участь 693 242 особи (у 2003 р. — 805 904 особи). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Вибори до Парламенту Каталонії
Рік 2006 р. 2003 р.
Конвергенція та Єднання (CiU) 30,1 % 28,3 %
Соціалістична партія Каталонії (PSC) 24,9 % 30,9 %
Народна партія (PP) 13,5 % 15,3 %
Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 12,2 % 8,6 %
Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 12,4 % 15,7 %
Громадянська партія (C's) 4,6 % 0 %
Інші 2,2 % 1,2 %
 

У муніципальних виборах у 2007 р. взяло участь 584 306 осіб (у 2003 р. — 743 888 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Муніципальні вибори
Рік 2007 р. 2003 р.
Конвергенція та Єднання (CiU) 26,5 % 21,8 %
Соціалістична партія Каталонії (PSC) 31,2 % 34,2 %
Народна партія (PP) 16,3 % 16,4 %
Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 9,7 % 12,3 %
Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 9,2 % 13 %
Громадянська партія (C's) 0 % 0 %
Інші 7,1 % 2,4 %
 

Адміністративний поділ міста[ред.ред. код]

Міські райони Барселони

  • Старе місто — Ciutat Vella.
  • Ашямпла (Ешямпле) (Продовження) — Eixample.
  • Санс-Монжуїк — Sants-Montjuïc.
  • Лес Корс (Парламент) — Les Corts.
  • Саррія-Сан Жербазі — Sarrià-Sant Gervasi.
  • Ґрасія — Gràcia.
  • Орта-Ґінардо — Horta-Guinardó.
  • Ноу Барріс (Нові квартали) — Nou Barris.
  • Сант Андреу (Св. Андрія) — Sant Andreu.
  • Сан Марті де Прубенсалс (Св. Мартин Прованський) — Sant Martí de Provençals.

Культура[ред.ред. код]

Барселона — один з історичних центрів каталонської та іспанської культур.

Університет[ред.ред. код]

Барселонський університет заснований у 1450 році. Входить до 200 найкращих вищих навчальних закладів світу, знаходиться на 6-й позиції у рейтингу найкращих університетів Іспанії.

Докладніше у статті Барселонський університет

Музеї[ред.ред. код]

Барселона багата стародавніми музейними сховищами, сучасними виставковими залами, фондами і тематичними музеями, яких налічується кілька десятків.

Докладніше у статті Музеї Барселони
.

Архітектура[ред.ред. код]

Старе місто (південна частина) має в основі середньовічне планування з вузькими вулицями. Нове місто (північно-західна частина) розплановано за прямокутною системою. Навколо центральоної частини — робітничі передмістя: Ґрасія, Саррія, Сант-Андреу. Архітектурні пам'ятники: готичний собор (12981448), церква Санта Марія дал Мар (XIV ст.), ренесансний палац (XV-XVI ст.), пам'ятник Христофорові Колумбу.

Музика[ред.ред. код]

Барселона має багато місць для музики і театру, в тому числі всесвітньо відомий Великий оперний театр «Лісеу», Національний театр Каталонії (Teatre Nacional de Catalunya), Театр Ліур (Teatre Lliure) і концертний зал Палац каталонської музики. Барселона також є домом для найбільшого симфонічного оркестру — Симфонічного оркестру Барселони і Національного оркестру Каталонії (Orquestra Simfònica de Barcelona i Nacional de Catalunya, відомого як ОВС). Основна магістраль Ла-Рамбла є домом для мімів та вуличних артистів. Щорічно у місті відбуваються два основних музичні поп-фестивалі: фестиваль Sónar Festival і фестиваль Primavera Sound Festival. Місто також має процвітаючу сцену альтернативної музики з такими групами, як The Pinker Tones, і які заслуговують на міжнародне визнання.

Відомі люди про Барселону[ред.ред. код]

« Хоча наприкінці XIX століття побутувала думка, що Барселона жила, «повернувшись спиною до моря», щоденна реальність відкидала подібні твердження. У Барселоні завжди панував дух портового міста... Колір будинків і площ Барселони був кольором, в який забарвлювало їх море,— сліпучо-білим у ясні дні і матово-сірим, коли налітав сильний вітер, що приносив негоду.  »

Фотогалерея[ред.ред. код]

Barcelona Cityscape Panorama - Jan 2007.jpg

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]