Бартул Кашич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бартул Кашич
хорв. Bartol Kašić[1]
«Римський обряд» Б.Кашича
Народився15 липня 1575(1575-07-15)
о. Паг
Помер28 грудня 1650(1650-12-28) (75 років)
Рим
Країна Венеційська республіка[1]
 Рагузька республіка[1]
Діяльністьписьменник
Alma materIlirski kolegij u Loretud[1]
Знання мовлатина[1] і хорватська[2][3][1]
Конфесіякатолицтво

Бартул Кашич (*Bartol Kašić, 15 липня 1575 —†28 грудня 1650) — хорватський католицький письменник, перекладач та мовознавець.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Про родину відомо замало. Народився у 1575 році на острові Паг (сучасна Хорватія), що тоді належав Венеційські республіці. Рано втратив батьків. Виховувався дядьком. Згодом навчався у міській школі. У 1590 році поступив до Іллірійського коледжу в Лорето. після його закінчення долучився до ордену єзуїтів.

У 1593 році перебирається до Риму, де продовжив навчання. В цей час зацікавився хорватською мовою. У 1606 році висвячений на священика. Незабаром став пастором для хорватів, що перебували у Римі. Був прихильником Контрреформації у Хорватії.

У 1609—1612 роках перебував у Дубровнику, а у 1612—1613 роках — Боснію, Сербію та Славонію. З 1614 до 1618 року був духівником для хорватських прочан у Лорето. З 1620 до 1633 року знову перебував у Дубровнику.

Після цього повернувся до Риму, де перебував до самої смерті у 1650 році.

Творчість

[ред. | ред. код]

Активно займався хорватською лінгвістикою. У 1599 році склав італо-хорватський словник, який залишився у рукописі. У 1604 році видав у Римі хорватську граматику.

Складав свої твори штокатівською говіркою хорватської мови. Був автором релігійного та моралізаторського змісту. Найвідомішими є «Життя Господа нашого» (Рим, 1638 рік). Також у доробку є праці про життя святого Ігнатія, святого Ієроніма, святого Франциска Ксав'єра. У 1627 році написав трагедію духовного змісту «Святий Венефріда».

Крім того, є автором перекладів «Римського обряду» (1640 рік), «Біблії» (не завершено). У 1633 році отримав від папи римського Урбана VII право надрукувати біблію хорватською мовою.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hans Rothe und Christian Hannick: Biblia sacra: versio illyrica selecta, seu declaratio Vulgatae editionis Latinae. F. Schöningh, Paderborn 1999—2000, ISBN 3-506-71679-4
  1. а б в г д е Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. CONOR.Sl