Паг (острів)
Паг | ||||
---|---|---|---|---|
хорв. Pag | ||||
Карта | ||||
Острів Паг на мапі Хорватії | ||||
Географія | ||||
44°29′ пн. ш. 14°58′ сх. д. / 44.483° пн. ш. 14.967° сх. д.Координати: 44°29′ пн. ш. 14°58′ сх. д. / 44.483° пн. ш. 14.967° сх. д. | ||||
Місцерозташування | Адріатичне море | |||
Акваторія | Адріатичне море | |||
Група островів | Dalmatian Archipelagod | |||
Площа | 284,18[1] км² | |||
Довжина | 60 км | |||
Найвища точка | 348 м | |||
Країна | ||||
Хорватія | ||||
Регіон | Задарська жупанія, Ліцько-Сенська жупанія | |||
Адм. одиниця | Kvarnerd | |||
Населення | 8 398 (2001) | |||
Вебсайт | pag.hr | |||
Паг у Вікісховищі |
Паг (хорв. Pag, італ. Pago) — острів в Адріатичному морі, біля берегів Хорватії, в центральній Далмації.
Площа острова — 284,56 км², довжина берегової лінії — 269,2 км[2]. Довжина Пага — близько 60 км, ширина коливається від 2 до 10 км. Як і більшість островів північної і центральної Далмації, Паг сильно витягнутий в напрямку з північного заходу на південний схід.
Населення острова — 8 398 (2001) осіб. На острові тільки два міста — Новаля (Novalja) з населенням 2 078 осіб у північній частині острова і Паг з населенням 2 701 особа — в центральній. Решта жителів проживають в численних селах. Південна частина острова відділена від материка вузькою протокою, через котру побудований Пазький міст. Міст над протокою знаходиться приблизно за 30 км від Задара. Північна частина острова пов'язана із материком поромною переправою Призна (Prizna) — Жиглєн (Žigljen). Острів адміністративно розділений між двома жупаніями. Північна частина острова належить жупанії Лика-Сень, південна — жупанії Задар.
Перші поселення з'явились тут на початку нашої ери.
Ім'я Паг вперше було згадано в X ст. У 976 р. хорватський король Степан Држислав відвоював острів у Візантії. У 1244 р. хорватсько-угорський король Бела IV дав місту Паг статус вільного королівського міста. У війнах за Задар між Венецією й угорсько-хорватським королівством у XIV столітті Паг сильно постраждав.
Під час Хорватської війни у 1991 році, що спалахнула відразу за проголошенням незалежності Хорватії, острів Паг був єдиним шляхом, що зв'язував північну і південну Хорватію, по ньому здійснювалися поставки вантажів в обхід контрольованого сербами узбережжя.
Середземноморський.
Перша хорватська вітрова електростанція була збудована на острові Паг, на північний схід від міста Паг. 5.95 MW «Vjetroelektrana Ravna 1» складається із 7 вітряних турбін Vestas V52. Станція працює із 2004 року[3].
Населення, як і на інших островах Далмації зайнято туристичним обслуговуванням, рибальством, сільким господарством. Особливими сферами діяльності жителів Пагу є добування солі, виробництво пазького сиру і пазьких мережив.
Головний напрям в сільському господарстві — не виноградаство, як на багатьох інших островах, а розведення овець. Традиції вівчарства на острові давні і мають корені ще в античності. На сьогодні на острові утримується близько 40 000 овець.
Солеваріння також здавна було одним із головних занять пажців. Річний видобуток солі на острові становить 33 000 тонн, тобто більше 2/3 від загальної кількості солі, що добувається в Хорватії.
Виробництво пазького сиру (твердого сиру із овечого молока із додаванням оливкової олії) і пазьких мережив також приносить значну частину доходів острова.
Кількість туристів, що відвідують острів, хоча і менше туристів на Брачі або Хварі, але останніми роками неухильно зростає.
- Паг — зразок середньовічного містобудівного планування. Княжий і незакінченний єпископальний палац, побудовані, як і саме місто, за кресленнями Юрая Далматинаца, міський собор початку XVI століття, бенедиктинська церква св. Маргарити.
- Новаля — старовинне невелике містечко, що набуло останнім часом слави «хорватської Ібіци» через свої пляжі та гучні дискотеки.
- Šonje A.: Kasnoantički spomenici na otoku Pagu, Peristil 24, Zagreb, 1981.
- Magaš, D.: Contribution to the Knowledge of the Geographical Characteristics of the Pag Island, Geoadria, br. 5, Zadar, 2000., 5-48.
- Suić, M.: Pomorska enciklopedija, vol. 5, Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1981., 662—663.
- Faričić, J.: Otok Pag na starim kartografskim prikazima, Geoadria, br. 8, Zadar, 2003., 47-126.
- Hrvatski Jadran — kulturne i prirodne znamenitosti, Naprijed, Zagreb, 2001.
- ↑ Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004): Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32.
- ↑ Центральне бюро статистики Хорватії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2012. Процитовано 14 червня 2011.
- ↑ Adria Windpower. Архів оригіналу за 30 червня 2011. Процитовано 14 червня 2011.
- Novalja Zrće Pag на Facebook
- Croatia on Facebook [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Adriatic Sea on Facebook [Архівовано 19 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Croatian Tourist Board [Архівовано 14 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Beach Clubbing Pics in Croatia на YouTube
Це незавершена стаття з географії Хорватії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |