Басейновий округ (Росія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Басейновий округ
Зображення
Країна  Росія
Кількість 20
CMNS: Басейновий округ у Вікісховищі

Басейновий округ — основна одиниця управління в галузі використання і охорони водних об'єктів Росії, яка складається з річкових басейнів і пов'язаних з ними підземних водних об'єктів і морів[1]. Басейнові округи в Росії з'явилися 2006 року в зв'язку з прийняттям нового Водного кодексу.

Відповідно до статті 28 Водного кодексу в Російській Федерації встановлено двадцять басейнових округів:

20 басейнових округів Росії (згідно з наказом Мінприроди від 11 жовтня 2007 року № 265[2]). Див. також детальну карту.
  1. Балтійський басейновий округ;
  2. Баренцово-Біломорський басейновий округ;
  3. Двінсько-Печорський басейновий округ;
  4. Дніпровський басейновий округ;
  5. Донський басейновий округ;
  6. Кубанський басейновий округ;
  7. Західно-Каспійський басейновий округ;
  8. Верхньоволзький басейновий округ;
  9. Окський басейновий округ;
  10. Камський басейновий округ;
  11. Нижньоволзький басейновий округ;
  12. Уральський басейновий округ;
  13. Верхньообський басейновий округ;
  14. Іртишський басейновий округ;
  15. Нижньообський басейновий округ;
  16. Ангаро-Байкальський басейновий округ;
  17. Єнісейський басейновий округ;
  18. Ленський басейновий округ;
  19. Анадир-Колимський басейновий округ;
  20. Амурський басейновий округ;
  21. Кримський басейновий округ.

В межах басейнових округів створюються басейнові ради, до складу яких включаються представники федеральних органів виконавчої влади, органів державної влади суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування, а також можуть включатися представники водокористувачів, громадських об'єднань, громад корінних нечисленних народів Півночі, Сибіру і Далекого Сходу Російської Федерації.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]