Батарито прибережний
| Батарито прибережний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець прибережного батарито
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Dysithamnus plumbeus (Wied, 1831) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Myiothera plumbea Thamnomanes plumbeus | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Батари́то прибережний[2] (Dysithamnus plumbeus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[3]. Ендемік Бразилії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12,5 см. Самець сірий, груди темно-сірі, кінчики покривних і махових пер білі. Верхня частина тіла самиці тьмяно-оливково-коричнева, живіт і гузка охристі, горло білувате, кінчики покривних пер білі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Прибережні батарито поширені на південно-східному узбережжі Бразилії, від південної Баїї на півночі до Ріо-де-Жанейро на півдні. Вони живуть в підліску бразильського атлантичного лісу, а також в гірських тропічних і субтропічних лісах на висоті до 800 м над рівнем моря.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП вважає цей вид вразливим. Йому загрозує знищення природного серекдовища. Дослідники вважають, що популяція прибережних батарито нараховує 3750-15000 птахів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Dysithamnus plumbeus. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |