Бенедиктов Борис Наумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Борис Наумович Бенедиктов (1901(1901), селище Кам'янка Подільської губернії, тепер Придністров'я, Республіка Молдова — розстріляний 8 березня 1937, місто Москва) — радянський діяч, юрист, заступник народного комісара юстиції УСРР, старший помічник Генерального прокурора УСРР, один з організаторів та провідників, а згодом і сам жертва комуністичного терору в Україні. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в січні 1934 — 1936 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у єврейській родині. Здобув вищу освіту, за фахом юрист.

Член РКП(б) з 1920 року.

Працював у Верховному Суді Української СРР. На початку 1930-х років — заступник народного комісара юстиції Української СРР.

До 4 вересня 1936 року — старший помічник Генерального прокурора Української СРР.

26 серпня 1936 року заарештований органами НКВС. Засуджений 8 березня 1937 року до вищої міри покарання. Розстріляний і похований на Донському кладовищі міста Москви. Посмертно реабілітований 24 лютого 1989 року.

Джерела[ред. | ред. код]