Бенефіціарний власник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кінцевий бенефіціарний власник — особа або кілька осіб, які прямо або непрямо володіють юридичною особою або істотно впливають на прийняття цією особою рішень.

Особливості статусу[ред. | ред. код]

Бенефіціарний власник може бути не вказаний в правовстановлюючих документах, будучи при цьому фактичним власником всіх активів і отримуючи вигоду з діяльності організації, не розкриваючи при цьому свою особистість.

Приховування доходів[ред. | ред. код]

Бенефіціарні власники часто ховаються за ланцюжком з номінальних фірм і директорів, що може використовуватися для нелегальних цілей, наприклад, для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, здійснення корупції. В легальних цілях такі власники можуть приховувати особистість для податкового планування.

В Україні[ред. | ред. код]

Законодавство України вимагає від юридичних осіб розкривати відомості про бенефіціарного власника. Лише в 2020 році були прийняті вимоги надавати державному реєстратору документи, які підтверджують відомості про бенефіціарного власника. До цього відомості надавалися без підтверджувальних документів[1].

17 серпня 2017 уряд України підтримав ініціативу Transparency International Ukraine щодо передачі інформації про бенефіціарних власників українських компаній до Глобального реєстру[2] та відкрив реєстр власників[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Весна прийшла - розкриваємо бенефіціарних власників. vkp.ua. Процитовано 4 травня 2020.
  2. Інформація про бенефіціарних власників буде зведена у публічний реєстр. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  3. Україна відкрила реєстр власників українських компаній. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  4. Закон України від 04.07.2020 року № 80/94-ВР «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»

Посилання[ред. | ред. код]