Юридична особа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття описує явище за законодавством України.
Можливо, Вам буде цікаво прочитати про інший погляд: Історія розвитку інституту юридичних осіб, Юридичні особи в інших країнах
.

Юриди́чна осо́ба — організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді. В Україні організація визнається юридичною особою виключно після проведення її державної реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру.

Ознаки юридичної особи[ред.ред. код]

Не будь-яка організація людей є юридичною особою. Юридичною особою визнається виключно повноцінний суб'єкт правовідносин, що означає, що з юридичною особою можна укладати так само договори та інші правочини, майже як і з фізичною особою.

Юридична особа — це категорія цивільного права, проте юридичні особи беруть участь і у відносинах з нерівноправним становищем учасників, що ґрунтується на нормах адміністративного права, конституційного права, кримінального права.

Основними ознаками юридичної особи є:

  • Участь у цивільному обороті від свого імені. Стороною договору виступає саме юридична особа (а не її засновники), вона несе відповідальність за його виконання.
  • Наявність відособленого майна. Юридична особа може мати відокремлене майно, яке належить саме цій юридичній особі на праві власності. Юридична особа може володіти й іншим майном, на підставі інших речових прав.
  • Кожна юридична особа має своє найменування.
  • Юридична особа повинна мати місцезнаходження.
  • Здатність бути позивачем або відповідачем у суді.
  • Правоздатність і дієздатність юридичних осіб виникає з моменту її державної реєстрації. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.
  • Юридична особа набуває прав та здійснює свої обов'язки через свої органи.
  • Юридична особа є суб'єктом господарювання (як і фізична особа-підприємець).
  • Органи державної влади також є юридичними особами публічного права.

Існування юридичної особи[ред.ред. код]

Заснування юридичної особи[ред.ред. код]

Рішення про створення (заснування) юридичних осіб приймають її засновники, відповідно до порядку, що залежить від конкретного типу юридичної особи (її організаційно-правової форми). Після прийняття рішення та оформлення документів, що необхідні для здійснення діяльності юридичних осіб (статутні документи), ці документи подаються для проведення державної реєстрації.

Державна реєстрація юридичних осіб полягає у засвідченні факту створення цієї юридичної особи, що здійснюється уповноваженим органом державної влади. В Україні державну реєстрацію здійснюють державні реєстратори Державної реєстраційної служби. В окремих випадках державна реєстрація проводиться в декілька етапів за участю також і інших органів державної влади. Відомості про державну реєстрацію юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Державна реєстрація проводиться відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При загальному порядку реєстрації юридичних осіб, засновники або уповноважена ними особа подає такий комплект документів державному реєстратору:

  • Заповнена реєстраційна картка (форма 1).
  • Рішення засновника про створення (оригінал, ксерокопія або завірена копія).
  • Два примірники установчих документів (крім юридичних осіб, що діють на підставі модельного статуту).
  • Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
  • Інші документи подаються в разі наявності відповідних вимог закону.

Для окремих категорій юридичних осіб (в залежності від організаційно-правової форми) встановлюється спеціальний порядок державної реєстрації, зокрема: політичні партії, державні органи та органи місцевого самоврядування, асоціації органів місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитних спілок), біржі тощо.

Інформація про зареєстрованих юридичних осіб доступна на офіційній веб-сторінці: http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html

Припинення юридичної особи[ред.ред. код]

Юридична особа може бути припинена за рішенням свого уповноваженого органу або в примусовому порядку за рішенням суду.

Юридична особа припиняється за своїм рішенням шляхом:

  • злиття,
  • приєднання,
  • поділу,
  • перетворення,
  • ліквідації.

Юридична особа припиняється на підставі рішення адміністративного суду про припинення юридичної особи.

Якщо юридична особа є неплатоспроможною, то вона припиняється за рішенням господарського суду внаслідок ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Перейменування, виділ, інші зміни[ред.ред. код]

Юридична особа може змінити своє найменування, про що вносяться запис до Єдиного державного реєстру.

Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Про виділ з юридичної особи нової вноситься відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

У випадку виникнення необхідно до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, можуть бути внесені зміни (наприклад, зміна складу учасників, затвердження змін до статутних документів, зміна керівника, зміна контактної інформації).

Основні реквізити юридичної особи[ред.ред. код]

Реквізити юридичної особи — це ідентифікуючи ознаки юридичної особи як учасника правовідносин. Ці реквізити дозволяють виокремити юридичну особу — контрагента з-поміж інших юридичних осіб.

В Україні основними реквізитами виступають: найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційний код. Також важливими є банківські реквізити, як основні реквізити для розрахунків.

Найменування юридичної особи[ред.ред. код]

Див. також: організаційно-правова форма.

В Україні вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджені наказом Міністерства юстиції України[1].

Найменування юридичних осіб в Україні мають такий вигляд:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна організація "Київ"
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві
Дочірнє підприємство "ГАЗ-ТЕПЛО" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

В цих прикладах позначене зеленим кольором — це організаційно-правова форма, а позначене блакитним кольором — це назва юридичної особи. Разом організаційно-правова форма та назва утворюють найменування юридичної особи. Таким чином організаційно-правова форма є частиною найменування юридичної особи (крім державних установ) та завжди знаходиться перед назвою.

Юридичні особи не можуть у своєму найменуванні містити назви інших організаційно-правових форм. Найменування комунальних підприємств, державних та комунальних організацій (закладів, установ), дочірніх підприємств, підприємств споживчої кооперації та підприємств об'єднань громадян або релігійних організацій можуть містити інформацію про засновника цієї юридичної особи. В четвертому прикладі, наведеному вище, міститься посилання на засновника дочірнього підприємства (із зазначенням організаційно-правової форми та назви засновника).

Для вибору назви юридичної особи дозволяється використовувати обмежений набір символів (інші символи за межами цього набору є забороненими):

Для окремих категорій юридичних осіб встановлюються також додаткові вимоги щодо вибору найменування. Так, слово "національний" можуть використовувати виключно організації, яким статус національної надано Указом Президента України[2]; слово "банк" — виключно банки і т.д.

Місцезнаходження юридичної особи[ред.ред. код]

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Фактично місцезнаходження визначається адресою, за якою знаходиться керівний орган юридичної особи. У більшості випадків для надсилання юридичній особі повідомлення вважається достатнім направити листа за адресою місцезнаходження.

В залежності від місцезнаходження юридичної особи визначається державний орган, який здійснює її державну реєстрацію, податковий орган, що здійснює облік податків та зборів, місцевий бюджет, до якого сплачуються місцеві податки та інше.

Раніше замість "місцезнаходження" використовувався термін "юридична адреса", що є на сьогодні застарілим анахронізмом.

Ідентифікаційний код[ред.ред. код]

Докладніше у статті Код ЄДРПОУ

Характерною для України рисою, як і для деяких інших пост-радянських країн є використання ідентифікаційного коду юридичної особи, що є її основною ідентифікуючою ознакою. Ідентифікаційний код зазначається на статутних та реєстраційних документах та печатці, є обов'язковим для зазначення на платіжних документах.

За ідентифікаційним кодом здійснюється облік юридичних осіб податковими органами, органами державної статистики тощо.

Історично ідентифікаційні коди присвоювались органами статистики для полегшення статистичного обліку та спостереження. Такі коди мали назви кодів ЄДРПОУ (єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій). В подальшому код ЄДРПОУ використовувався як ідентифікаційний код, почав зазначатися на печатках та штампах юридичної особи.

Див. також: МФО.

Документи юридичної особи[ред.ред. код]

Статутні документи[ред.ред. код]

Статутний документ — це основний локальний нормативний акт, що визначає порядок діяльності юридичної особи. В ньому зазначаються повноваження органів управління та порядок прийняття ними рішень, а також міститься інша інформація, встановлена законом.

Конкретний вид статутного документу залежить від організаційно-правової форми юридичної особи, ним може бути:

  • Статут,
  • Модельний статут,
  • Положення,
  • Наказ тощо.

Витяг[ред.ред. код]

Витяг — це документ встановленого зразка, який видається юридичній особі на підтвердження інформації, що міститься в державному реєстрі. Наявність витягу підтверджує факт, що юридична особа є зареєстрованою та має всі права самостійного учасника правовідносин.

У витягу юридичної особи зазначається:

  • найменування юридичної особи,
  • ідентифікаційний код юридичної особи,
  • місцезнаходження юридичної особи,
  • прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без доручення, у тому числі підписувати договори, їх реєстраційні номери облікових карток платників податків,
  • наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи,
  • відомості з реєстрів Пенсійного фонду України, органів статистики, доходів і зборів,
  • службова інформація.

Хоча наявність у фізичної особи права укладати договори може бути визначено зі змісту Витягу, проте повноваження керівника підтверджуються іншим документом — рішенням вищого компетентного органу про призначення керівником.

Ліцензія[ред.ред. код]

Для окремих видів господарської діяльності обов'язковою умовою є ліцензування такої діяльності.

Органи управління[ред.ред. код]

Засновники[ред.ред. код]

Засновниками є особи (або особа), які прийняли рішення про створення юридичної особи.

В залежності від організаційно-правової форми, після утворення та державної реєстрації юридичної особи засновники діють, як правило, як вищий орган управління юридичною особою. Відповідно змінюється і назва засновників, вони починають називатися, наприклад, засновники, учасники, члени, власники тощо. Для деяких юридичних осіб (наприклад, установ, що створюються на підставі заповіту), засновник та вищий орган управління не збігається.

Проте, в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (і в цій статті також) використовується єдине найменування таких осіб як "засновників".

Вищим органом управління юридичною особою можуть бути загальні збори, конференція, з'їзд тощо.

Виконавчий орган[ред.ред. код]

Виконавчий орган — це орган, який безпосередньо діє від імені юридичної особи та виконує рішення вищого органу. Виконавчий орган може бути утворений як колегіальний орган, так і як одноособовий.

Як правило, одноособовий виконавчий орган — це директор, генеральний директор, президент, ректор, голова тощо.

Колегіальним виконавчим органом може бути дирекція, правління, ректорат, президія тощо.

Саме виконавчому органу надається право підписувати договори від імені юридичної особи. Це не означає, що виконавчий орган може підписати будь-який договір, можливо, для підписання певних договорів вимагається надання попередньої письмової згоди іншого органу.

Відомості про особу, яка має право підписувати договори та вчиняти дії від імені юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Печатка[ред.ред. код]

Ще однією особливістю правового регулювання юридичних осіб в Україні, що надійшла з радянського права, є використання печатки юридичними особами.

Так, кожна українська юридична особа повинна мати круглу печатку із зазначенням свого найменування, ідентифікаційного коду та назви адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано цю юридичну особу.

Підписи під договорами від імені юридичної особи підлягають скріпленню печаткою. Також печатка проставляється на певних документах, що подаються юридичними особами до органів державної влади.

Особливе значення печатки у діловому обороті України має наслідком спеціальне регулювання діяльності штемпельно-гравельних майстерень.

Відповідальність юридичних осіб[ред.ред. код]

Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин несуть загальну цивільну відповідальність за порушення своїх зобов'язань.

Особливістю деліктної відповідальності юридичних осіб є те, що юридична особа несе деліктну відповідальність за дії своїх працівників, що вчинені ними під час виконання своїх трудових обов'язків.

Також юридичні особи несуть адміністративну відповідальність, фінансову відповідальність, конституційну відповідальність. Як роботодавець юридична особа несе відповідальність за порушення трудового законодавства.

Останнім часом в Україні активно розвивається інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб.

Види юридичних осіб[ред.ред. код]

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на

Підприємницькі юридичні особи:

  • господарське товариство
  • колективне підприємство (юридична особа, створена декількома юридичними або фізичними особами для отримання прибутку, наприклад, колективне сільськогосподарське підприємство, спільне підприємство тощо)
  • приватне підприємство (юридична особа, створена фізичною особою як єдиним засновником)
  • дочірнє підприємство (юридична особа, створена юридичною особою як єдиним засновником)
  • державне підприємство (юридична особа, створена для здійснення господарської діяльності державою як єдиним засновником)
  • казенне підприємство (юридична особа, створена для здійснення господарської діяльності державою як єдиним засновником)
  • комунальне підприємство (юридична особа, створена для здійснення господарської діяльності місцевою громадою як єдиним засновником)
  • виробничий кооператив (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку)

Непідприємницькі юридичні особи:

  • кредитна спілка
  • установа (юридична особа, створена державою або органом місцевого самоврядування для здійснення відповідної публічної функції)
  • споживчий кооператив (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб з метою задоволення споживчих потреб його членів)
  • громадська організація
  • політична партія
  • благодійна організація
  • релігійне об'єднання
  • об'єднання співвласників житла
  • міжнародна організація
  • тощо

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]