Бензилморфін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бензилморфін — напівсинтетичний опіоїдний наркотик, з'явився на міжнародному ринку в 1896 році. Використовувався майже так, як кодеїн і етилморфін, насамперед, як помірний анальгетик, при операціях на очах, а також, як ліки від кашлю.

Література[ред. | ред. код]