Бергер Еммануїл Наумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Еммануїл Наумович Бергер
Народився 15 січня 1910(1910-01-15)
м. Київ
Помер 7 листопада 1999(1999-11-07) (89 років)
м. Тернопіль
Поховання Тернопіль
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність професор
Alma mater Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]

Еммануїл Наумович Бергер (2 (15) січня 1910(19100115), м. Київ — 7 листопада 1999, м. Тернопіль) — український вчений-патофізіолог. Доктор медичних наук (1965), професор (1960).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 15 січня 1910 року в м. Києві (нині Україна).

Закінчив Київський медичний інститут (1935, нині Національний медичний університет імені Олександра Богомольця). Від 1957 — у Тернопільському медичному інституті (нині Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського): доцент, професор, завідувач кафедри (1959-1975).

Працював у галузі патофізіології нервово-гуморальної регуляції функцій організму.

Доробок[ред. | ред. код]

Автор близько 100 наукових праць, краєзнавчих публікацій.

Відомий як колекціонер екслібрисів, книжкової графіки. У Тернопільському обласному художньому музеї зберігається близько 7 тисяч книжкових знаків Бергера.

В останні роки життя публікував дослідження про історію євреїв на Тернопільщині.

Був одружений з H. С. Єрьоменко. Син — О. Єременко, математик.

Джерела[ред. | ред. код]