Бердянський колоністський округ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 47°15′00″ пн. ш. 35°20′00″ сх. д. / 47.25000° пн. ш. 35.33333° сх. д. / 47.25000; 35.33333 Бердянський колоністський округ включав в себе німецькі колонії на північний захід від Бердянська. Заснований у 1822 році. Входив до складу Бердянського повіту Таврійської губернії. Центром округу було село Нойґофнунґ. У 1871 році округ був ліквідований, і на його місці утворена Нейгофнунгська волость Бердянського повіту.

Територія Бердянського колоністського округу становила 8596 десятин (9391 км²). В окрузі було 123 двора і 28 безземельних сімейств (1857 рік). Працювали 4 олійниці, 10 млинів, 24 ткацьких верстатів, 4 церков і молитовних будинків, 4 школи (1857 рік).[1]

Села[ред. | ред. код]

До складу округу входили села:

Назва Німецька назва Сучасна назва Рік
1 Нойгофнунґ Neuhoffnung Осипенко 1822
2 Нойгофунґсталь Neuhoffnungstal Долинське 1822
3 Нойштутґтарт Neu-Stuttgart Підгірне 1825
4 Розенфельд Rosenfeld Оленівка 1822

Населення[ред. | ред. код]

Кількість Рік
1 965 1834
2 1302 1841
3 1566 1859
4 1930 1864


Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://wolgadeutsche.net/diesendorf/Ortslexikon.pdf [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник