Бережний Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бережний Микола Миколайович
Народився 18 серпня 1934(1934-08-18) (89 років)
Бурчак, Михайлівський район, Запорізька область, Українська СРР, СРСР
Діяльність винахідник
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Мико́ла Микола́йович Бережний  (нар. 18 серпня 1934, село Бурчак, Михайлівський район, Запорізька область) — український науковець-металург, доктор технічних наук, професор. Член Донецького відділення НТШ з 2004 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 серпня 1934 року в селі Бурчак Михайлівського району Запорізької області у селянській родині. Закінчив Бурчацьку семирічку, Василівську десятирічку та Дніпропетровський металургійний інститут (1952–1957 рр.). Отримав фах інженера-металурга (металургія чавуну), направлений в криворізький науково-дослідний і проектний інститут Механобрчормет.

За 35 років праці в інституті Механобрчормет пройшов всі наукові посади від інженера-проектувальника, молодшого наукового співробітника до головного наукового співробітника. Завідував сектором металізації залізорудної сировини, лабораторією агломерації та виробництва окатишів, відділом збагачення магнетитових руд. Керував пуско-налагоджувальними комплексними бригадами, відповідальними за уведення в експлуатацію фабрик виробництва окатишів на збагачувальних комбінатах Центральному, Північному (Кривбас), Лебединському і Михайлівському (КМА). Тричі керував місячними загальносоюзними школами обміну передовим досвідом на фабриках виробництва окатишів (Урал, Казахстан, КМА, Кривбас). З 01.09.1992 р. перейшов на кафедру «Збагачення корисних копалин» Криворізького технічного університету на посаду професора. В 2001 призначений завідувачем кафедри «Обробка металів тиском та металургійне обладнання».

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Коло наукових інтересів: дослідження і розробка технологій збагачення руд у окускування сировини, проектування збагачувальних, та агломераційних фабрик.

Опублікував разом зі співавторами близько 280 наукових праць, в тому числі 75 авторських свідоцтв на винаходи, 6 книг («Окомкование тонкоизмельченных концентратов железных руд» 174 с, (1971); «Производство железорудных окатышей», 240 с. (1977); «Вступ до основ науково-технічної творчості», 242 с., (2002); «Основи металургії», 335 с., (2001), «Теорія будови рідкого, аморфного та кристалічного стану речовини (об'єм поверхні та поверхня в об'ємі)», 220 с., (2007)).

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден «Трудового Червоного прапора», 2 медалі «За доблесний труд», знаки «Винахідник СРСР» та «Срібний за працю на металургійному комбінаті в Криміковцях» (Болгарія).

Література[ред. | ред. код]

  • Хроніка Донецького відділення Наукового Товариства ім. Шевченка / Упорядник і редактор В. С. Білецький. — Донецьк: НТШ, 2012. — Число 2. — 192 с.