Бурчак (Михайлівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бурчак
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Михайлівський район
Рада/громада Бурчацька сільська рада
Код КОАТУУ 2323381101
Основні дані
Засноване 1814 (205 років)
Населення 1644
Площа 5,1 км²
Густота населення 322,35 осіб/км²
Поштовий індекс 72010
Телефонний код +380 6132
Географічні дані
Географічні координати 47°22′16″ пн. ш. 35°18′33″ сх. д. / 47.37111° пн. ш. 35.30917° сх. д. / 47.37111; 35.30917Координати: 47°22′16″ пн. ш. 35°18′33″ сх. д. / 47.37111° пн. ш. 35.30917° сх. д. / 47.37111; 35.30917
Середня висота
над рівнем моря
90 м
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Бурчацьк
Місцева влада
Адреса ради 72010, Запорізька обл., Михайлівський р-н, с. Бурчак, вул. Носаль, 32, тел. 2-61-23
Карта
Бурчак. Карта розташування: Україна
Бурчак
Бурчак
Бурчак. Карта розташування: Запорізька область
Бурчак
Бурчак
Мапа

Бурча́ксело в Україні, в Михайлівському районі Запорізької області. Населення становить 1644 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бурчацька сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Бурчак знаходиться на відстані 5 км від села Любимівка та міста Василівка (Василівський район). По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходять автомобільна дорога Т 0818 та залізниця, станція Бурчацьк.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване село Бурчак у 1814 році вихідцями з сусіднього села Михайлівки. На місці теперішнього села колись були сторожові вежі ногайських поселень Карачекрак і Самис.

В 1874 році поблизу нього пролягла залізниця, на якій через два роки виникла станція, названа Бурчацьк.

Село Бурчак раніше славилось своїми квітучими садами. Тоді, роботи у селі вистачало всім, сюди приїздили працювати навіть з найближчих селищ. Час розквіту села припав на 1970-ті роки. Саме тоді висока родючість бурчацьких земель привернула увагу радянської влади. Одразу був створений радгосп «Червоний фронт» і закладено понад 800 гектарів садів, де працювало майже все населення Бурчака. Були збудовані олійниця, пекарня, фруктова сушарка, маслоцех та приміщення з холодильними камерами. Паралельно розвивалось сільське господарство. Пізніше провели газопровід, зробили дороги, а ще збудували баню та більярдну — не кожне село могло похвалитись такою інфраструктурою. Радгосп-мільйонер щороку з одного гектару давав 46 центнерів зернових, 300 центнерів яблук, 100 центнерів черешні. Саджанців вирощували по 200 тисяч одиниць.

Акціонерами стали мешканці села, а контрольний пакет акцій опинився у колишнього директора радгоспу «Червоний фронт» Віктора Шлеєнка. Саме він і перепродав сади дніпровським бізнесменам. Якщо 1970-ті роки місцеві називають часом розквіту, то 2006 рік — назавжди залишиться у пам'яті жителів як рік, коли все закінчилось. Більшу частину садів повирубували, а допоміжні підприємства закрили. За словами односельців, у колишнього директора радгоспу «Червоний фронт» Віктора Шлеєнка нещодавно стався інсульт. Нині тяжко хворіє і село Бурчак, без колишніх розкішних садів та підприємств, потроху почало гинути. Молодь від безробіття тікає у місто, старі залишаються вдома, виживаючи лише за рахунок домашнього господарства.

У 2014 році у Бурчацьких садів з'явився ще один господар. Колишній, що довів територію до занепаду, вирішив позбутися підприємства, яке не давало прибутку. Нові власники оцінили родючість Бурчацької землі і спробують відновити господарство[1].

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Бурчак», агрофірма

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Персоналії[ред. | ред. код]

В селі народились:

Посилання[ред. | ред. код]

  • Погода в селі Бурчак
  • Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615

Примітки[ред. | ред. код]