Беренберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беренберг
Beerenberg
Фото Беренбергу фото липень  2011 року
Фото Беренбергу фото липень 2011 року
71°04′36″ пн. ш. 8°09′52″ зх. д. / 71.07667° пн. ш. 8.16444° зх. д. / 71.07667; -8.16444Координати: 71°04′36″ пн. ш. 8°09′52″ зх. д. / 71.07667° пн. ш. 8.16444° зх. д. / 71.07667; -8.16444
Тип гора
Країна Flag of Norway.svg Норвегія
Місце знаходження Ян-Маєн, Норвегія
Висота 2,277 м
Останнє виверження Січень 1985
Вперше підкорений 1921 рік[1]
Ідентифікатори і зовнішні посилання
GeoNames 3042020
Беренберг. Карта розташування: Норвегія
Беренберг
Беренберг
Беренберг у Вікісховищі?
Карта Ян-Маєну, що показує Беренберг.

Бееренберг — 2,277 м (7 4770 футів) Стратовулкан, що розташований на північно-східнрму кінці норвезького острову Ян-Майєн. Це найпівнічніший активний вулкан світу. Вулкан увінчаний крижаним кратером шириною близько 1 км (0,6 милі), з численними вершинами вздовж його ободу, включаючи найвищу вершину.

Географія[ред. | ред. код]

Верхні схили вулкана значною мірою льодовикові, з декількома великими льодовиками, у тому числі пять з них, доходять до моря. Найдовший з льодовиків — Вейпрехтський льодовик, який виходить з кратеру вершини через пролом із північно-західної частинини кратеру і простягається приблизно на 6 км до моря.

Беренберг складається в основному з базальтових потоків лави з незначними кількостями тефри.

Його останні виверження відбувалися в 1970 та 1985 році.я До цього часу вважолося що вулкан був потухшим. обидва з яких були фланговими виверженнями. Інші виверження які були історично зафіксовані трапились в 1732, 1818 та 1851 роках .

Назва[ред. | ред. код]

Його названня означає «ведмежа гора» на голландській мові, і вона похить від білих ведмедів, які там побачили голландські китобіці які в цих водах займались промислом на початку 17 ст.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Chetwode, Philip (1939). The Imperial College Expedition to Jan Mayen Island: Discussion. The Geographical Journal 94 (2): 131–134. JSTOR 1787248. doi:10.2307/1787248. 

Посилання[ред. | ред. код]