Берлін-Александерплац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берлін-Александерплац
Дата створення / заснування 1882
Зображення
Зображення інтер'єру
Названо на честь Александерплац
Країна  Німеччина[1]
Адміністративна одиниця Мітте
Місце розташування Мітте
Власник Deutsche Bahn
Оператор DB Netzd і DB Station&Serviced
Архітектор Johann Eduard Jacobsthald
Дата офіційного відкриття 7 лютого 1882 і 15 травня 1882
Суміжна будівля Alea 101d, Berolinahausd і Galeria Kaufhof Berlin-Alexanderplatzd
Залізнична лінія Берлінський штадтбан
Тарифна зона Berlin A fare zoned
Кількість колій обслуговування 4
Статус спадщини пам'ятка культури[d]
Нічний вигляд
Станція пересадки Александерплатц[d]
Категорія станції category 3 railway stationd
Код залізничної станції Bf
Мапа
Офіційний сайт(нім.)
CMNS: Берлін-Александерплац у Вікісховищі

Координати: 52°31′17″ пн. ш. 13°24′43″ сх. д. / 52.52138888891677482° пн. ш. 13.411944444471779° сх. д. / 52.52138888891677482; 13.411944444471779

Берлін-Александерплац (нім. Bahnhof Alexanderplatz) — залізнична станція у районі Мітте у центрі Берліна, Німеччина. Станція одна з найзавантаженіших транспортних вузлів у Берліні. Свою назву станція здобула від свого розташування на площі Александерплац поблизу Берлінської телевежі та Світового годинника[en].

Огляд[ред. | ред. код]

Як і решта міжміських станцій, Александерплац також є торговим центром з продажу товарів мандрівникам. Александерплац є другим за пасажирообігом вузлом берлінської мережі U-Bahn (разом зі станцією Ноллендорфплац).

Чотири лінії Regional-Express та Regionalbahn, а також швидкісні транзитні лінії S-Bahn S3[en], S5[en], S7[en] та S9[en] обслуговують станцію наземного транспорту. Сусідня станція метро є однією з найзавантаженіших у берлінській мережі метрополітену, що обслуговують лінії U2[en], U5[en] та U8[en]. Станцію також обслуговують чотири трамвайні лінії, дві з яких працюють цілодобово, а також п’ять автобусних ліній вдень, одна з яких працює цілодобово і три лінії нічного автобуса. Александерплац також має двома переходи, від U2 до U5 та U5 до U8.

Історія[ред. | ред. код]

Станцію Александерплац відкрито 7 лютого 1882 р. На віадуці штадтбана від Берлін-Шарлоттенбург[en] до Берлін-Східний (на той час Берлін-Сілезький). В 1926 році вокзал, що охоплює дві платформи з чотирма коліями, був перебудований у теперішньому простому стилі. Сильно пошкоджений під час Другої світової війни, залізничне сполучення на станції було відновлено 4 листопада 1945 року, тоді як реконструкція вокзалу тривала до 1951 року.

Перша станція метрополітену нинішньої лінії U2, спроєктована Альфредом Гренандером[en], введена в експлуатацію 1 липня 1913 р; пізніше відбулось продовження лінії на схід до Берлін-Потсдам-плац[en] через Шпіттельмаркт[en]. Платформи U8 та U5 відкрилися відповідно 18 квітня 1930 року та 21 грудня 1930 року, також побудовані за концепцією Гренадера, але у виразному стилі модерн. Станцію U2 також відремонтували після пожежі на Александерплац у 1972 році.

Східний вестибюль було зруйновано 15 березня 1945 року.

Станція лінії U8, була станцією-привидом під час поділу Берліна з 13 серпня 1961 р. по 1 липня 1990 р.

Лінії та напрямки[ред. | ред. код]

  • Regional-Express RE 1 Магдебург – Бранденбург – Потсдам – Берлін – Еркнер – Фюрстенвальде – Франкфурт (Одер) (– Котбус)
  • Regional-Express RE 2 Вісмар – Шверін – Віттенберге – Науен – Берлін – Кенігс-Вустераузен – Люббен – Котбус
  • Regional-Express RE 7 Дессау – Бад-Бельциг – Міхендорф – Берлін – Берлин-Шенефельд-Аеропорт – Вюнсдорф-Вальдштадт
  • Regionalbahn RB 14 Науен – Фалькензе – Берлін – Берлін-Шенефельд-Аеропорт
  • S-Bahn S3 Шпандау – Весткройц – Гауптбангоф – Александерплац – Остбангоф – Карльсхорст – Кепенік – Еркнер
  • S-Bahn S5 Весткройц – Гауптбангоф – Александерплац – Остбангоф – Ліхтенберг – Штраусберг-Північний
  • S-Bahn S7 Потсдам – Ваннзе – Весткройц – Гауптбангоф – Александерплац – Остбангоф – Ліхтенберг – Аренсфельде
  • S-Bahn S9 Шпандау - Весткройц - Гауптбангоф - Александерплац - Остбангоф - Шеневайде - Флуггафен-Шенефельд

Примітки[ред. | ред. код]

  1. archINFORM — 1994.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берлін-Александерплац