Бетлемська печера
Бетлемі (груз. ბეთლემი — Вифлеємська печера, від назви міста Вифлеєм у Палестині) — печера, розташована на масиві гори Казбек (груз. მყინვარწვერი), на висоті близько 4 100 метрів над рівнем моря. Вхід в печеру висічений в червоній андезитовій прямовисній скелі на висоті 350–400 метрів від основи.
Історія[ред. | ред. код]
Першу згадку про печеру містить грузинський літопис «Картліс Цховреба», згідно з яким сто молодих воїнів-хевсурів приховали від наступаючого війська Тимур-Ленга в цій печері скарби цариці Тамари, і, побоюючись розголошення таємниці, закололи один одного[1].
Висічену у високих скелях Казбека печеру в XVIII столітті згадував і грузинський вчений-історик царевич Вахушті Багратіоні в «Географії Грузії»:
У скелі Мкінварі, вельми високої, висічені печери, і називають їх Бетлемі, підйом туди важкий, то з печери спущено залізного ланцюга і по ньому підіймаються. Кажуть, що там знаходиться колиска богова і намет Авраама, що стоїть без стовпів, без мотузки, (кажуть) і про інші чудеса, але я мовчу про них. Під ними є монастир, висічений в скелі (ця) нині в пусті[1].
Печера з ланцюгом біля входу, як притулок ченця, описана і в поемі Іллі Чавчавадзе «Пустельник»[2].
Відкриття печери[ред. | ред. код]
У записах свого щоденника альпініст Леван Суджашвілі в 1947 р. відзначив, що на скелі на північний схід від вершини Казбека побачив печеру з залізними воротами і звисаючим ланцюгом.
У січні 1948 року група альпіністів під керівництвом Олександри Джапарідзе досліджувала печеру, виявивши біля входу звисаючий металевий ланцюг довжиною 5,5 метрів. Печера мала куполоподібну стелю, заокруглені стіни і вимощену чотирикутними плитами підлогу. У ній був виявлений церковний престол, середньовічнє церковне начиння, церковне знамено, що датується X–XI століттями, монети XV–XVIII століть та інші предмети[3]. На думку групи дослідників, останні відвідувачі залишили печерний храм близько 100 років тому. У краєзнавчому музеї ім. Олександра Казбегі зберігаються ворота печери Белем.
Неподалік від печери були виявлені висічені в скелі келії ченців, могильна плита, кам'яний хрест і стовп. Ці знахідки привели до висновку, що печера є найдавнішим і найвисокогірнішим у світі печерним храмом християн, а сам чернечий комплекс датований VI–VII століттями.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Алфьоров - Такий близький і далекий. mountain.ru.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|title=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Чавчавадзе І.Г. Поема «Отшельник».
- ↑ Дахкільгов є поезія природи. Activeclub.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|title=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка)
Посилання[ред. | ред. код]
- Джапаридзе А. Тайник пещеры Бетлеми // «Побежденные вершины» (Ежегодник советского альпинизма). — М., 1948.
- Чавчавадзе И.Г. Поэма «Отшельник». — 1883.
- Алферов В. Казбек — такой близкий и далёкий. mountain.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 23 квітня 2010.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |