Битва при Саламанці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва під Саламанкою
Піренейська війна
План битви
План битви

План битви
Координати: 40°53′21″ пн. ш. 5°37′29″ зх. д. / 40.88916666669444311° пн. ш. 5.624722222250° зх. д. / 40.88916666669444311; -5.624722222250
Дата: 22 липня 1812
Місце: Саламанка, Іспанія Іспанія
Результат: перемога коаліції
Сторони
Франція Французька імперія Іспанія Королівство Іспанія
Велика БританіяВелика Британія
Королівство Португалія
Командувачі
Франція Бертран Клозель
Франція Огюст де Мармон
Велика Британія Артур Велслі Веллінгтон
Військові сили
49 647 солдатів 51 949 солдатів
Втрати
6000 вбитих або поранених
7000 полонених
5173 загиблих або поранених

Битва під Саламанкою — бій між англо-португальською армією Веллінгтона та французькими військами під командуванням Огюста де Мармона на південь від Саламанки, Іспанія.

Передумови[ред. | ред. код]

На початку 1812 майже вся Іспанія була окупована французькими військами, а її власна армія була змушена вести здебільшого партизанську війну. Британський корпус перебував у Португалії, де спільно з місцевими підрозділами досить успішно протистояв французам, і періодично проводив рейди вглиб іспанської території.

Один з таких наступів розпочався взимку 1812. Двадцятого січня війська під командуванням герцога Веллінгтона зайняли прикордонне місто Сьюдад-Родріго, а у квітні — Бадахос, що на 200 км південніше, створивши таким чином широкий плацдарм для маневрів.

На зустріч англо-португальській армії виступили французькі війська під керівництвом маршала Мармона. Володіючи чисельною перевагою, він змусив союзників почати відступ до Португалії. Веллінгтон намагався уникати зустрічі з основними силами противника і очікував вдалого моменту для контратаки. Помітивши, що Мармон занадто розтягнув свої війська, намагаючись перехопити союзників, Веллінгтон перейшов у відкрите протистояння поблизу Саламанки, де володів локальною перевагою.

Хід битви[ред. | ред. код]

Сили сторін[ред. | ред. код]

На початок битви у розпорядженні Веллінгтона було 8 піхотних дивізій, 2 окремі португальські бригади та 5 кавалерійських підрозділів загальною чисельністю 52 тисячі солдатів. У Мармона було 49-50 солдатів, але армія союзників майже в двічі переважала її в кавалерії.

Наслідки[ред. | ред. код]

Вплив на культуру[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]