Боброва-Пфейфер Елеонора Генрієта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В образі Лакме («Лакме» Л. Деліба)

Елеонора Генрієта Боброва-Пфейфер (Іда, Емілія Федорівна; нар. 1875(1875), Харків — пом. ?) — українська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано).

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіту здобула в Харківській гімназії. З 1893 року навчалась співу у Київському музичному училищі (клас К. Еверарді). В 1897 році з успіхом дебютувала в опері «Гугеноти» Дж. Мейєрбера у Вільно (нині Вільнюс). Співала на сценах в Харкова, Казані (1898; 1900–1903, 1907/08), Саратова (поч. 1900-х рр., 1905/06), Пермі (1898/99), Києва, Петербурга, Москви (1901), Одеси (1902, 1910), Єкатеринбурга (1912/13, 1914).

Мала голос широкого діапазону з особливо красивими верхніми нотами і середнім регістром, першокласно володіла вокальною технікою. Сучасники називали її «любителькою вокальних феєрверків».

Після залишення оперної сцени вела викладацьку діяльність.

Репертуар

[ред. | ред. код]

Репертуар співачки налічував понад 30 партій, серед яких:

Література

[ред. | ред. код]
  • Кузьмин Н. Украинская школа музыкального мастерства. — Киев. 1968. С. 34 (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750–1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008. (рос.)
  • М. І. Кузьмін. Боброва-Пфейфер Елеонора Генрієта // Мистецтво України. — Т. 1. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — 1995. — С. 216