Очікує на перевірку

Бовикін Анатолій Самойлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Толя Бовикін
Ім'я при народженніАнатолій Самойлович Бовикін
Народився8 липня 1943(1943-07-08)
Архангельськ
Помер18 серпня 1958(1958-08-18) (15 років)
Архангельськ
ПохованняАрхангельськ
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьактор
Провідні роліголовна роль у фільмі «Максимко»
IMDbnm0100671

Анатолій Самойлович (Толя) Бовикін (рос. Анатолий Самойлович (Толя) Бовыкин) (8 липня 1943 — 18 серпня 1958) — радянський школяр. Зіграв головну роль у фільмі «Максимко» 1952 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Архангельську. Мати, Олександра Петрівна Бовикіна (пом. 2003), була працівницею архангельського порту. Батько — американський матрос одного із суден арктичного конвою, які в рамках програми ленд-ліза доставляли в СРСР стратегічний вантаж. Подальша доля батька невідома, імовірно загинув у складі знищеного німецькою авіацією конвоя.

У 1952 році екзотичну зовнішність 9-річного Толі помітив режисер Володимир Браун. Хлопець отримав запрошення в Одесу на зйомки фільму «Максимко». Роль у фільмі стала єдиною роботою хлопця в кінематографі. Після зйомок Толя з матір'ю, на запрошення директора картини, переїхав у Київ, де почав ходити у місцеву школу. Був особисто знайомий з Сергієм Параджановим. Згодом вони з матір'ю повернулись в Архангельськ до старшого брата Толі.

Подальша доля хлопця довгий час залишалась невідомою. Він помер 18 серпня 1958 року від запалення легень (за іншою версією від травми голови, коли випав з вантажівки). Похований в Архангельську на цвинтарі «Фельшинки»[1].

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У радянські часи в УРСР випускались шоколадні цукерки «Максимко» з зображенням Толі Бовикіна на обгортці. В Туапсе в одному з дитячих парків персонажу Максимці встановлено пам'ятник.

Влітку 2018 року за ініціативою архангельців і місцевого депутата, на могилі Бовикіна було встановлено новий пам'ятник.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Могила Толі Бовикіна. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.