Туапсе

місто Туапсе
Герб міста
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Краснодарський край
Муніципальний район	Туапсинський район
Код ЗКАТУ:	03432000000
Код ЗКТМО:	03655101001
Основні дані
Час заснування:	1838
Населення	62 100 осіб (2002)
Площа	33 км²
Поштові індекси	352800
Телефонний код	+7 86167
Географічні координати:	44°06′00″ пн. ш. 39°05′00″ сх. д.
Влада
Веб-сторінка	tuapse.ru
Міський голова	Зверєв Володимир Костянтинович
Карта
Туапсе
Туапсе на Вікісховищі

Туапсе - місто крайового підпорядкування і районний центр Туапсинського району Краснодарського краю Російської Федерації.

Археологія

Сліди перших поселень людини на території міста мають вік близько 300 тис. років. Близько 3 тис. років до Р. Х. в районі жили племена, що побудували дольмени.

Історія

Найраніша згадка адигейського слова Туапсе (від «туапсе» — «дворіччя», «місцевість, що лежить нижче злиття двох річок» — річка Туапсе, утворена злиттям двох гірських річок — Чіліпсі і Пшенахо зустрічається у VI — II століттях до Р. Х. (у грецькій транскрипції — Топсида) . Вже тоді в цьому місці існувало поселення шапсугів, яке було великим центром работоргівлі.

З XV століття — поселення у складі Османської імперії.

У складі Російської імперії

• 1829 — узбережжя відходить до Російської імперії по Адріанопольському мирному договору.
• 1838 — будівництво укріплення Вельямінівське (в честь генерала О. А. Вельяминова (1785—1838), в рамках Чорноморської укріпленої берегової лінії (через рік зруйновано шапсугами, відновлено).
• 1853 — в умовах Кримської війни росіяни змушені залишити укріплення, попередньо зруйнувавши його.
• 1857 — облаштування османської бази, яка постачала адигам зброю.
• 1859 — морський десант під командуванням майора Левашова руйнує османську базу.
• 1864 — загін генерала Геймана дійшов до Туапсе і опанував руїнами форту Вельяміновського.
• 1864 — депортація адигів (шапсугів, убихів тощо) до Османської імперії (див. Кавказьке мухаджирство). Район Туапсе — головний пункт морської евакуації.
• 1864 — початок заселення узбережжя російськими громадянами. У поселенні поселяються росіяни, вірмени, греки тощо.
• 1867 — будівництво маяка на мисі Кадош (в межах міста).
• 1875 — заснування цивільного поселення — Вельяміновський посад.
• 1895 — до поселення прокладено шосейні дороги «Новоросійськ—Сухум» і «Майкоп—Туапсе».
• 1896 — початок будівництва морського порту.
• 1897 — перейменування в посад Туапсе, окружний центр Чорноморської губернії.
• 1916 — посад отримав статус міста, проведена залізниця «Армавир—Туапсе».

1917 — 1920 під час Російської громадянської війни місто кілька разів переходить з рук в руки, було дуже зруйновано. Він належав Кубанській народній республіці, Грузинській демократичній республіці, Півдню Росії.

Радянська доба

• 1928 — закінчення будівництва нафтопроводу Грозний — Туапсе за проектом академіка В. Г. Шухова, нафтопереробний завод і нафтовий пірс в морському порту.
• 1933 — порт Туапсе набуває Всесоюзне значення.
• 1937 В складі Краснодарського краю.
• Жовтень 1941 — почалося будівництво Агойського аеродрому (за 8 км від центру міста); створено Туапсинська військово-морська база під командуванням контр-адмірала Жукова Г. В.
• Під час Німецько-радянської війни місто дуже зруйновано. Згодом місто нагороджено орденом Вітчизняної війни II ступеня (травень 1981), орденом Вітчизняної війни I ступеня (травень 1985). В 1943 місто почало відновлюватися. Збитки, завдані Туапсе в цінах 1943 становили понад 22 мільйонів. Повністю зруйновано 309 будинків, 719 вимагали капітального ремонту.
• Наприкінці 1943у введено 2840 м²; житла, відновлені депо, електростанція, хлібозавод, м'ясокомбінат, фруктоварний і рибний завод.
• 1947 — почав працювати відновлений машинобудівний завод. Під керівництвом відомого архітектора А. В.Щусева розроблено генеральний план реконструкції Туапсе.
• 1949 — повернувся з евакуації нафтопереробний завод і дав першу продукцію.
• 1956 — введена в дію I черга Палацу культури моряків, відновлено стадіон «Водник», з Туапсе в Сочі прийшов перший пробний електровоз.
• До 1970, введено в дію хлібозавод, броварня, винарня, м'ясокомбінат, взуттєва фабрика. Реконструюється судноремонтний завод та морської порт. На південному молу будується нафтоналивні причали, станція очищення баластових вод, побудований новий пасажирський причал, реконструюється нафтопірс і широкий мол.

Географія

Місто на узбережжі Чорного моря у передгір'ях Головного Кавказького хребта. Гирло річок Туапсе і Паук. Великий морський порт. Залізнична станція Північно-Кавказької залізниці. Центр курортного району.

Клімат

Показник	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Рік
Середній максимум °С	8,1	8,5	11,1	15,2	20,3	24,2	27,2	28,0	24,2	19,9	14,5	10,4
Середня температура °С	4	5	7	11	16	20	23	23	19	14	10	6	13
Середній мінімум °С	1,5	1,5	3,8	7,6	12,3	16,0	18,6	18,8	15,2	10,9	6,5	3,2
Температура води,°C	8,7	8,1	8,4	10,4	15,4	20	23,1	23,8	20,2	17,8	14,5	11,5
Норма опадів	149	152	108	77	76	85	78	121	106	92	136	144	1324

Економіка

В аграрній сфері в районі вирощують тютюн, краснодарський чай, фрукти і овочі.

У сфері промисловості в місті є об'єкти:

• Туапсинський торговий порт: вивезення нафти й нафтопродуктів.

За підсумками 2002, вантажообіг порту становив 17.9 мільйонів тонн, туапсинська гавань обслужила 13 тисяч суден. ВАТ «ТМТП» — оператор морського порту належить ВАТ «НЛМК» на 69,4 %;

• Залізнична станція Туапсе Північно-Кавказької залізниці;
• Туапсинський нафтопереробний завод, належить ВАТ «Роснефть»;
• Нафтобаза, належить ВАТ «Роснефть»;
• Велика сортувальна станція Північно-Кавказької залізниці;
• Судноремонтний завод;
• Машинобудівний завод (більше не існує, на його території здійснюється будівництво терміналу з перевалки та збереження скрапленого газу);
• Підприємства харчової промисловості;
• Підприємства з видобутку мергелю, вапняку, пісковику.

Освітні і культурні заклади

Морський гідрометеорологічний технікум, педагогічне училище; краєзнавчий музей.

Відомі особистості

У місті народились:

• Абов Юрій Георгійович (* 1922) — російський фізик, член-кореспондент РАН, член-кореспондент АН СРСР
• Драч Геннадій Володимирович (* 1942) — радянський і російський культуролог та історик