Сліди перших поселень людини на території міста мають вік близько 300 тис. років. Близько 3 тис. років до Р. Х. в районі жили племена, що побудували дольмени.
Найраніша згадка адигейського слова Туапсе (від «туапсе» — «дворіччя», «місцевість, що лежить нижче злиття двох річок» — річка Туапсе, утворена злиттям двох гірських річок — Чиліпсі і Пшенахо зустрічається у VI—II століттях до Р. Х. (у грецькій транскрипції — Топсида) . Вже тоді в цьому місці існувало поселення шапсугів, яке було великим центром работоргівлі.
1853 — в умовах Кримської війни росіяни змушені залишити укріплення, попередньо зруйнувавши його.
1857 — облаштування османської бази, яка постачала адигам зброю.
1859 — морський десант під командуванням майора Левашова руйнує османську базу.
1864 — загін генерала Геймана дійшов до Туапсе і опанував руїнами форту Вельяміновського.
1864 — депортація адигів (шапсугів, убихів тощо) до Османської імперії (див. Кавказьке мухаджирство). Район Туапсе — головний пункт морської евакуації.
1864 — початок заселення узбережжя російськими громадянами. У поселенні поселяються росіяни, вірмени, греки тощо.
1867 — будівництво маяка на мисі Кадош (в межах міста).
1875 — заснування цивільного поселення — Вельяміновський посад.
Жовтень 1941 — почалося будівництво Агойського аеродрому (за 8 км від центру міста); створено Туапсинська військово-морська база під командуванням контр-адмірала Жукова Г. В.
Під час Німецько-радянської війни місто дуже зруйновано. Згодом місто нагороджено орденом Вітчизняної війни II ступеня (травень 1981), орденом Вітчизняної війни I ступеня (травень 1985). В 1943 місто почало відновлюватися. Збитки, завдані Туапсе в цінах 1943 становили понад 22 мільйонів. Повністю зруйновано 309 будинків, 719 вимагали капітального ремонту.
Наприкінці 1943у введено 2840 м²; житла, відновлені депо, електростанція, хлібозавод, м'ясокомбінат, фруктоварний і рибний завод.
1947 — почав працювати відновлений машинобудівний завод. Під керівництвом відомого архітектора А. В.Щусева розроблено генеральний план реконструкції Туапсе.
1949 — повернувся з евакуації нафтопереробний завод і дав першу продукцію.
1956 — введена в дію I черга Палацу культури моряків, відновлено стадіон «Водник», з Туапсе в Сочі прийшов перший пробний електровоз.
До 1970, введено в дію хлібозавод, броварня, винарня, м'ясокомбінат, взуттєва фабрика. Реконструюється судноремонтний завод та морської порт. На південному молу будується нафтоналивні причали, станція очищення баластових вод, побудований новий пасажирський причал, реконструюється нафтопірс і широкий мол.
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
За підсумками 2002, вантажообіг порту становив 17.9 мільйонів тонн, туапсинська гавань обслужила 13 тисяч суден. ВАТ «ТМТП» — оператор морського порту належить ВАТ «НЛМК» на 69,4 %;