Богдан Ляхерт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Богдан Лахерт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Казімеж Ляхерт
Народження 13 червня 1900(1900-06-13)
Смерть 8 січня 1987(1987-01-08) (86 років)
Поховання Військові Повонзки
Країна
(підданство)		  Республіка Польща
Навчання Варшавська політехніка
Діяльність архітектор, викладач університету
Найважливіші споруди Soviet Military Cemeteryd
Заклад Варшавський університет і Варшавська політехніка
Нагороди
CMNS: Богдан Ляхерт у Вікісховищі

Богдан Казімеж Ляхерт (пол. Bohdan Kazimierz Lachert; 13 червня 1900, Москва — 8 січня 1987, Варшава) — польський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 червня 1900 року в Москві в сім'ї промисловця Вацлава Ляхерта і Ванди з Ліпських. Закінчив школу C. K. O. в Москві. Початково вивчав право. 1921 року переїхав до Варшави, де поступив на факультет архітектури Варшавської політехніки. 9 жовтня 1923 одружився з Іреною Новаковською. 1926 року закінчив навчання. Разом з однокурсниками заснував групу «Praesens», яка була філіалом Міжнародного конгресу сучасної архітектури (Congrès International d'Architecture Moderne — CIAM). До неї входили молоді архітектори, живописці, скульптори лівих поглядів. Група видавала однойменний часопис. Приятелював з Юзефом Шанайцею, з яким спільно створив близько 150 проектів. Понад 40 із них було реалізовано. У 1940-1944 роках викладав у Таємній школі будівництва у Варшаві. У повоєнний час працював в Архітектурній майстерні «ZOR», з якої звільнився через незгоду з позицією начальства при будівництві мікрорайону «Муранув». Від 1945 року викладав у Варшавській політехніці. У 1949–1952 роках був деканом архітектурного факультету. Брав участь у численних конкурсах. Зокрема у 62 із них отримав відзнаки. 1927 року на вставці SAP експонував низку проектів, виконаних спільно з Шанайцею.[1] Член Спілки архітекторів республіки Польща (SARP). 1984 року відзначений почесною нагородою SARP. Помер у Варшаві.

Роботи[ред. | ред. код]

  • Вілла Шиллерів на Саській Кемпі у Варшаві (1929, співавтор Юзеф Шанайца).
  • Власна вілла на вулиці Катовицькій у Варшаві (1929).
  • Павільйон фірми «Centrocement» на Загальній крайовій виставці у Познані (1929).[2]
  • Колонія житлових будинків для працівників Закладу соціального страхування у Варшаві. Розташована між вулицями Дзєннікарською, Сулковського, Промика і Богомольця. 1935 рік, співавтори Юзеф Шанайца, Роман Пьотровський, Ян Реда.[3]
  • Польський павільйон на Міжнародній виставці у Парижі 1937 року. Відзначений гран прі виставки. Співавтор Юзеф Шанайца.
  • Санаторій для хворих на туберкульоз у місті Гостинін. Реалізація проекту тривала протягом 1938–1940 років. Співавтор Юзеф Шанайца.[4]
  • Дім управління пошти на вулиці Тарговій у Варшаві в місцевості Прага. Співавтор Юзеф Шанайца. Будівництво завершено 1946 року.
  • Дім PKO на вулиці Маршалковській у Варшаві (1947).
  • Житловий квартал Муранув Полудньови у Варшаві.
  • Дім Польського радіо у Варшаві.
  • Низка житлових будинків Фонду військового квартирування у Ковелі (1930-х, співавтори Юзеф Шанайца, Володимир Вінклер).[5]
  • Будинок Фонду військового квартирування в Івано-Франківську (1930-х, співавтори Юзеф Шанайца, Володимир Вінклер).[5]
  • Пошта в Івано-Франківську (1930-ті, співавтори Юзеф Шанайца, Володимир Вінклер).[5]

Нереалізовані[ред. | ред. код]

  • Перше місце серед проектів дешевих житлових будинків на виставці 1926 року у Львові. Співавтори Лех Немоєвський і Юзеф Шанайца.[6]
  • Конкурсний проект будинку Школи політичних наук. 1926 рік, співавтор Юзеф Шанайца. Експонувався на вставці SAP 1927 року.[1]
  • Проект вілли у Гдині, створений до 1927 року, співавтор Юзеф Шанайца. Експонувався на вставці SAP 1927 року.[1]
  • Проект двору в Цеханках, створений до 1927 року. Експонувався на вставці SAP 1927 року.[1]
  • Конкурсний проект будинку Ліги Націй у Женеві (1927, співавтори Юзеф Шанайца, Станіслав Гемпель).[7]
  • Два конкурсні проекти будівлі Міністерства пошти і телеграфу у Варшаві. 1929 рік. Один здобув відзнаку, другий був придбаний журі. Співавтори Юзеф Шанайца Конрад Вінклер.[8]
  • Проект храму Провидіння Господнього у Варшаві на другому (закритому) конкурсі на цей костел, що проводився 1931 року. Співавтор Юзеф Шанайца.[9] Французький журнал L'Architecture d'aujourd'hui № 5 за 1932 рік опублікував 6 ілюстрацій проекту.[10]
  • Проект невеликого дешевого приватного будинку. Експонувався 1932 року на виставці «Tani Dom Własny» у Варшаві, в місцевості Бєляни. Співавтор Юзеф Шанайца.[11]
  • Два проекти регуляції площі Пілсудського у Варшаві. Розроблені для конкурсу, на якому один з проектів здобув III місце, а другий був придбаний журі. Співавтори Юзеф Шанайца, Барбара Брукальська, Станіслав Брукальський.[12]
  • Конкурсний проект польського павільйону для Міжнародної виставки в Нью-Йорку 1939 року. Конкурс відбувся 1938 року. Проект здобув одне з двох рівнозначних IV місць. Співавтор Юзеф Шанайца.[13]
  • Конкурсний проект головної брами іподрому в місцевості Служевєц у Варшаві. Співавтор Юзеф Шанайца.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Wędziagolski P. Pierwszy doroczny Salon Stowarzyszenia Architektów Polskich // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 5. — S. 152—153.
  2. ↑ Norwerth E. Architektura wystawowa // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 11—12. — S. 21—23.
  3. ↑ Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 5.
  4. ↑ Plisko J. Sanatorium Przeciwgruźlicze Gostynin-Kruk // Notatki Płockie. — 1974. — 2 (76). — S. 20.
  5. ↑ а б в Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549.
  6. ↑ Tylińska A. Lech Niemojewski (1894—1952) // Sylwetki profesorów Politechniki Warszawskiej. — Warszawa: Pracownia Historyczna BGPW, 1992. — № 96.
  7. ↑ Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 6. — S. 193.
  8. ↑ Konkurs na gmach Ministerstwa Poczt i Telegrafów w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 239, 243—244, 251.
  9. ↑ Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 65, 69, 93—96, 127.
  10. ↑ Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 11. — S. 364.
  11. ↑ Miller R. Referat o stronie konstrukcyjnej domków jednorodzinnych na wystawie «Tani dom własny» w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2. — S. 47—48.
  12. ↑ Architektura i Budownictwo. — 1935. — № 3. — S. 72—75, 91, 101.
  13. ↑ Konkurs powszechny Nr 95 na projekt szkicowy Pawilonu Polskiego na światowej Wystawie w Nowym Yorku w 1939 r. // Architektura i Budownictwo. — 1938. — № 3. — S. 77, 81-82.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Czyżewski A. Polska architektura nowoczesna. Honorowa nagroda SARP 1966—2010. — Warszawa, 2010. — S. 84—87, 202. — ISBN 978-83-930200-1-0.
  • Lachert Bohdan Kazimierz // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 1. — S. 409.
  • Lachert Bohdan Kazimierz // Encyklopedia Warszawy. — T. 1. — Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994. — S. 407.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богдан_Ляхерт&oldid=36972490