Бокарєв Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ф
Олександр Бокарєв
Особові дані
Повне ім'я Олександр Петрович Бокарєв
Народження 5 квітня 1969(1969-04-05) (49 років)
  Кривий Ріг,
УРСР
Зріст 190 см
Вага 87 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987 СРСР «Кривбас» (Кривий Ріг) 1 (-?)
1991 СРСР «Кремінь» (Кременчук) 5 (-7)
1993—1994 Україна «Евіс» (Миколаїв) 18 (-19)
1994—1995 Україна СК «Одеса» 36 (-38)
1995—1996 Україна Поліграфтехніка (Олександрія) 55 (-39)
1997 Росія «Сокіл» (Саратов) 0 (0)
1998 Казахстан «Тимирис» (Шимкент) 6 (-?)
1999—2000 Казахстан «Аксесс-Голден-Грейн»
(Петропавловськ)
? (-?)
2001 Молдова «Шериф» (Тирасполь) 24 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 жовтня 2016.

Олександр Петрович Бокарєв (нар. 5 квітня 1969, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР) — радянський та український футболіст, воротар.

Кар'єра гравця[ред.ред. код]

Вихованець ДЮСШ «Кривбас» (Кривий Ріг). Перший тренер - К. Яшкін. У 1987 році зіграв один матч в складі криворізької команди. Після закінчення військової служби в 1991 продовжив кар'єру в команді «Кремінь» (Кременчук). Далі захищав ворота аматорських колективів. У період з 1993 по 1996 роки грав у першій лізі чемпіонату України в командах «Евіс», СК «Одеса» та «Поліграфтехніка».

Сезон 1997 року провів у саратовському «Соколі», але матчів за команду не зіграв. Після закінчення чемпіонату Росії-97 був виставлений на трансфер[1]. В період міжсезоння тренувався в складі криворізького «Кривбасу», однак незадовго до відновлення чемпіонату України тренери команди вирішили вдатися до послуг більш досвідченого Валерія Городова з воронезького «Факела». У Бокарева був варіант продовження футбольної кар'єри в Китаї, однак він ним не скористався[1].

Кар'єру продовжив в Казахстані. Сезон 1998 року провів в клубі першої ліги «Томирис», де був помічений селекціонерами команди «Аксесс-Есиль», яка завоювала за підсумками турніру місце у вищому дивізіоні. Повернення петропавлівського клубу до вищої ліги після семирічної перерви видався тріумфальним. Боротьба за «золото» з «Іртишем-Бастау» завершилася лише за три тури до закінчення чемпіонату, коли «Аксесс-Есиль» несподівано програв кизилординському «Кайсару-Hurricane» з рахунком 1:2. «Аксесс-Есиль» здобув срібні медалі[2]. Під час зимового міжсезоння Бокарев проходив перегляд у одеському «Чорноморці»[3], але договір укладений не був. Воротар повернувся в «Аксесс-Есиль», який змінив назву на «Аксесс-Голден-Грейн». У сезоні 2000 року петропавловці знову стали другими, поступившись у «золотому матчі» команді «Женис» (Астана).

Наступної зими Бокарев проходить збори з тираспольським «Шерифом»[4] і цього разу укладає контракт. За два не повних сезону в Молдові футболіст двічі стає чемпіоном країни (2000/01, 2001/02) і один раз володарем Кубка (2000/01).

У 2002 році повернувся в Україну. Продовжив кар'єру в аматорській команді КЗЕСО (Каховка), з якою став переможцем першості області (2002) і навіть називався кращим воротарем області сезону 2002 року[5].

У 2003 році повернувся до Кривого Рогу. У складі «Кривбасу» як резервний воротар провів півтора сезони, але на поле не виходив. Після завершення активної ігрової кар'єри став воротарем ветеранської команди «Гірник-Ветеран» (Кривий Ріг). Ставав чемпіоном області серед ветеранів[6], фіналістом Кубку України серед ветеранів (35+)[7].

Досягнення[ред.ред. код]

Шериф

Аксесс-Есиль/Аксесс-Голден-Грей

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Бокарєв в Китай не поїхав (ru). www.sport-express.ru. 1998-04-04. Архів оригіналу за 2014-02-03. 
  2. Історія ФК "Есиль-Богатир" (ru). yesil-bogatyr.narod.ru. Архів оригіналу за 2014-02-03. 
  3. Одеський «Чорноморець» в лещатах фінансової кризи (ru). www.sport-express.ru. 2000-02-24. Архів оригіналу за 2014-02-03. 
  4. «Шериф» робить ставку на українських гравців (ru). www.sport-express.ru. 2001-01-10. Архів оригіналу за 2014-02-03. 
  5. Кращі з кращих (ru). www.xepcoh.info. 2002-11-21. Архів оригіналу за 2014-02-03. 
  6. «Гірник-Ветеран» (Кривий Ріг) - чемпіон Дніпропетровської області (ru). ffdo.com.ua. 2011-11-21. Архів оригіналу за 2014-02-03. 
  7. Фінал КУ серед ветеранів (35+) «Металург» (Запоріжжя) - «Ветеран» (Кривий Ріг) 1:1, п.п. 4:2 (ru). ffkr.org. 2013-11-17. Архів оригіналу за 2014-02-03. 

Джерела[ред.ред. код]