Бококолос Корда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бококолос Корда
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Печіночники (Marchantiophyta)
Клас: Jungermanniopsida
Порядок: Бококолосальні (Porellales)
Родина: Бококолосові (Porellaceae)
Рід: Бококолос (Porella)
Вид:
P. cordaeana
Біноміальна назва
Porella cordaeana
(Huebener) Moore

Бококолос Корда (Porella cordaeana) — вид печіночників порядку бококолосальних (Porellales)[1].

Поширення[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Європа, Північна Америка, Азія[2].

Росте на вологих, тінистих силікатних і карбонатних породах, у джерелах і струмках, на підстилках лісів, у високих трав'янистих районах і під альпійськими гірками, на кущах, рідше на коренях дерев або в області основи стовбура.

Характеристика[ред. | ред. код]

Міцні, від світло-коричневого до оливково-зеленого або темно-зеленого кольору рослини мають ширину від 3 до 4 міліметрів і неправильно одно- або подвійно перисті. У мокрому стані вони жирні й блискучі, у сухому – тьмяні. Бічні листки дволопатеві. Верхня частка яйцеподібна із заокругленою верхівкою. Значно менша, вузькояйцеподібна нижня частка хвиляста і частково звернена всередину, зазвичай вужча за стебло і проходить по ньому часто зубчастим краєм. Розмір клітин пластинки в середині листка становить від 28 до 40 мікрометрів, а кути клітин потовщені. Кожна клітина містить від 20 до 40 масляних тілець, які мають сферичну або яйцеподібну форму і мають розмір приблизно 2–3 мікрометри. Короткі язикоподібні нижні листки з загорнутим кінчиком і хвилястими краями йдуть далеко вниз по стеблу з зубчастим краєм. Виводкові тіла відсутні, оцвітина і спорогони зустрічаються рідко.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Porella cordaeana. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 22.02.2024.
  2. Porella cordaeana. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 22.02.2024.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
  • Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.