Ігор Бондар-Терещенко

Ігор Бондар-Терещенко
Народився	1964
Діяльність	поет
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондар.

Ігор Бондар-Терещенко (відомий як ІБТ) — український поет, драматург, літературознавець, арткритик. Закінчив Харківський національний університет будівництва й архітектури та Літературний інститут ім. О.Горького. Кандидат філологічних наук.^[1] Засновник технологічного об'єднання «Жива Література» (1997), головний редактор журналів «Український засів» і «Ґіґієна», регіональний редактор журналу «Образотворче мистецтво».

Відзнаки й нагороди[ред. | ред. код]

Аналітик року (1997). Міжнародний фонд «Смолоскип». Мистецтвознавець року (2008). Національна спілка художників України.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

Ulaskava. Книга поезій. — Харків, 1994.
Фібруарій. Книга поезій. — Львів, 1999. читати [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
Лірень. Книга поезій. — Донецьк, 2000. читати [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
Повернення Менелая. Драматична поема. — Донецьк: Кальміюс, 2000.
Поsтебня. Книга поезій. — Харків, 2001. читати [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
Коза-Дерида. Книга поезій. — Харків, 2002. читати [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
Автогеографія. Вибране. — Харків, 2008.
Сорока-бароко. Книга поезій. — Луцьк, 2009.
Бубна-козир. Книга поезій. — Івано-Франківськ, 2016

Драматургія (радіоп'єси)[ред. | ред. код]

Моя і ваша (1992)
Що далі, Зозе? (1993)
Вечір навшпиньках (1995)
Пастка на миші (1995)
Чорний аспірин (1996)
Люна Росса (1997)
Золотий Любисток (1998)
Чвірка на флету (1999)

Антології[ред. | ред. код]

Іменник. Антологія дев'яностих. — К.: Смолоскип, 1997.
Позадесятники. Поетична антологія. — Л.: Престиж Інформ, 1999.
Позадесятники-2. Поетична антологія. — Л.: Престиж Інформ, 2000.
Два міста. Zwei Städte. Антологія харківської та нюрнберзької поезії. — Х.: Майдан, 2000.
Слобожанська муза. Антологія любовної лірики Слобожанщини XVIII—ХХ ст. — Х.: Майдан, 2000.
У пошуку театру: Антологія молодої драматургії. — К.: Смолоскип, 2003.

Літературно-критичні збірки[ред. | ред. код]

Текст-90-х: герої та персонажі. Літературно-критичні студії. — Тернопіль, 2003.
Neoліт. Літературно-критичні студії. — Луцьк, 2009.
НеEastWestная Украина. — Bookland, 2009. Придбати книгу
Культпроsвіток. Літературно-критичні студії. — Луцьк, 2010.

Наукові монографії[ред. | ред. код]

Ostмодерн: геопоетика, психологія, влада. Монографія. — Тернопіль, 2005. Придбати книгу^{[недоступне посилання]}
У Задзеркаллі 1910 — 30-х рр. Монографія. — К., 2009. Придбати книгу^{[недоступне посилання]}

Відгуки[ред. | ред. код]

Во всей украинской литературе на сегодняшний день он имеет наибольший рецепционный потенциал. Украинская литература не имеет более капризного и интересного зеркала, чем ИБТ.

Проза

Не виключено, що ІБТ — це ніякий не Ігор Бондар-Терещенко, а літературно-критична маска Нестора Шуфрича.

Дзеркало тижня

ІБТ — напівлюдина, напівбетеер.

Форма(р)т

Ігор Бондар-Терещенко, якого Харчук назвала «горе-батьком українського постмодернізму», на мою думку, — «людина без властивостей», яка напругу своєї агресивної оригінальності довела навіть не до абсурду, а до мертвизни.

Слово Просвіти

Тут потрібне не обговорення «проблеми ІБТ», а термінове скликання консиліуму, бо це навіть близько не літературознавство, це — клініка.

Книжник-Review

Замість критики ІБТ пише сатирично-інтелектуальні новели, в яких діють вигадані персонажі із невигаданими іменами: Ю.Андрухович, В.Єшкілєв, С.Павличко, Н.Зборовська і т.ін.

Книжковий Огляд

Молодые литераторы не понимают, что современный ИБТ — это шутка, литературный фантом, цирковой номер, поп-провокация.