Бородін Павло Дмитрович

Бородін Павло Дмитрович
Народився	30 червня 1911(1911-06-30) Орел, Російська імперія
Помер	11 березня 1998(1998-03-11) (86 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Московський автомобільно-дорожний державний технічний університетd
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Павло Дмитрович Бородін (нар. 30 червня 1911(19110630), місто Орел, тепер Орловської області, Російська Федерація — 11 березня 1998, місто Москва) — радянський державний діяч, директор Московського автомобільного заводу імені Лихачова, генеральний директор Московського виробничого об'єднання «ЗІЛ». Член ЦК КПРС у 1966—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (30.07.1966).

Життєпис

З 1929 року — чорнороб, формувальник, нормувальник заводу.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1934—1939 роках — студент Московського автодорожнього інституту. Одночасно у 1938—1939 роках — секретар партійного бюро Московського автодорожнього інституту.

У 1939—1947 роках — в апараті ЦК ВКП(б).

У 1947—1950 роках — заступник міністра автомобільної і тракторної промисловості СРСР.

У 1950—1954 роках — директор низки заводів. У 1954—1955 роках — в апараті Міністерства автотракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР.

У 1955—1957 роках — заступник міністра тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР.

У 1957—1959 роках — 1-й заступник голови Ради народного господарства (раднаргоспу) Московського міського економічного адміністративного району.

У 1959—1963 роках — заступник голови Державного комітету із автоматизації та машинобудування при Держплані СРСР.

У березні 1963 — липні 1971 року — директор Московського автомобільного заводу імені І.О. Лихачова (ЗІЛ).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 липня 1966 року за особливі заслуги у виконанні завдань семирічного плану, досягнення високих виробничих показників і в зв'язку з 50-річчям від дня заснування заводу Бородіну Павлу Дмитровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот».

У липні 1971 — 1982 року — генеральний директор Московського виробничого об'єднання із виробництва автомобілів «Завод імені Лихачова (ЗІЛ)».

З 1982 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві. З 1987 року — перший голова Московської міської ради ветеранів війни і праці.

У 1990-х роках — експерт-консультант Акціонерного московського товариства «Завод імені І. О. Лихачова» (АМО ЗІЛ).

Помер 11 березня 1998 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (30.07.1966)
• чотири ордени Леніна (30.07.1966; 5.04.1971; 27.04.1976; 16.01.1981)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.11.1945)
• орден Червоної Зірки (30.04.1945)
• орден «Знак Пошани» (18.09.1943)
• орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація) (1996)
• медалі
• двічі Державна премія СРСР (1971, 1981)

Посилання

• Бородін Павло Дмитрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).